Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

Микола Хвильовий: Останній Романтик
Микола Хвильовий: Останній Романтик

20–30 і роки ХХ століття — що там на розбитому роздоріжжі між першою світовою і громадянською війнами між Росією і Європою між націоналізмом і комунізмом коли вся країна билася й звивалася …

Соломія Мельник
Соломія Мельник

Акторка театру ДАХ киянка народилася 1984 року Батьки музиканти мати керує фольклорний гуртом «Дай Боже» там з трьох рочків Соломія і співає Для Соломії велике …

Два в одному. «Едіп. Собача будка»
Два в одному. «Едіп. Собача будка»

Влад Троїцький поставив до цьогорічного Гогольфесту найсуперечливішу і найрадикальнішу виставу театру «ДАХ — Едіп Собача будка» Два фактично різних спектаклі розділені антрактом демонструють …

«Свиняча печінка» Сашко Брама

Так… З чого починається родіна? Чорт його бога душу знає… Так…

«Три Ніцше» Тетяна Киценко

Парк клініки для душевнохворих. Схожий на Кроппара чоловік у піжамі сидить в інвалідному візку та бурмоче якусь тарабарщину (можливо, санскритом). Неподалік прогулюється Ніцше — у костюмі, з ціпком,  — але поки не зрозуміло, хто це. За Кроппаром з вікна спостерігають Доктор Хой та Професор. На столі стоїть тарілка з бутербродами, кавник, молочник, цукорниця та дві чашки.

Дни рождения Зины (День рождения по скайпу)

Действие происходит в большой несколько ободранной комнате. Она обставлена мебелью 80-х. В углу стоит хилая полуобсыпавшаяся наряженная елка. Посреди комнаты мольберт с недорисованным портретом мамы, на нем свежие краски и кисти. Там же стол. На столе початая бутылка шампанского, два бокала, какая-то закуска. Зина (38 лет) одета богемно, стоит за мольбертом и наблюдает за мамой, которая мечется по квартире в поисках какого-то предмета. Мама (67 лет) одета в нарядный балахон, некогда пышные седеющие волосы, заплетены в косу. На заднике сцены натянут экран.

«Убить пидара» Евгений Марковский

Я стараюсь делать это ежедневно. Когда только выдастся свободная минутка. Обычно это вечером, после работы. Или на выходных, если не приходится вкалывать сверхурочно. Вы спросите — это такая разрядка после напряжной смены? Я отвечу — нет, не разрядка. Для разрядки лучше хуярить грушу в зале. Или, допустим, в баню сходить. Или бабу выебать. Что я и делаю регулярно — все эти три занятия, я имею в виду. А то, о чем я сейчас говорю, это скорее… Долг, что ли. Полезное для общества дело. Громко звучит, я знаю. Но выходит, что примерно так.

«Ностальгія за мрією» Ольга Мацюпа

Посередині сцени хатка пап’є-маше білого кольору. Позаду три стіни: одна з них за хаткою, а дві інші розташовані під кутами до неї в напрямку до глядачів. (Під час різних сцен їхнє розташування можна змінювати). На стіни спроектовано відео саду, де ростуть груші… (Відео може бути і реальним, може і мультиплікаційним). Зверху висить сонечко і дві хмарини, розмальовані гуашшю. З правого боку є дерев’яна лавка, на якій сидить Батько у віці від 65 до 75 років. Вигляд у нього звичайний, без натяку на мультиплікаційного персонажа.

«Живой или Мертвый» Мариам Агамян

События разворачиваются на фоне огромной витрины, стекло которой наделено эффектом зеркала, проходящие отражаются. Под стеклом лежит человек, его состояние непригодно для жизни. Человек избит, из носа и рта идет кровь, под глазом синяк. Человек ещё шевелится, но уже фиолетовый. Каждый раз, когда кто-то из героев покидает сцену, на пол выползает новый мертвец, он лежит весь спектакль на полу, по возможности не шевелясь, но с возможностью издавать предсмертные хрипы, всего на сцене должно к концу спектакля оказаться восемь тел.

«Сімейні люди» Артур Млоян

У тамбурі вагону приміської електрички спершись на двері входу-виходу стоять Микола та Ірина. Біля них стоїть невелика сумка з якої стирчать яблука. Микола трохи на підпитку, йому зле, іноді він куняє.

«Синичье Озеро» Аристарх Обломов

Наше время. Средняя полоса России. Пять дней в середине лета. Место действия — веранда старого помещичьего дома. Открытая летняя веранда, ограниченная балюстрадой с фигурными балясинами, занимает большую часть сцены. Веранда — явно поздняя пристройка к дому. За нею, за большими современными раздвижными воротами ангарного типа, виден вестибюль дома с большим количеством разнородной антикварной мебели, часть которой зачехлена; слева — лестница на второй этаж, справа — входы в кабинет Нины Фадеевны, гостиную и столовую.

«Вакансія» Валентин Пушкаренко

ДІЙОВІ ОСОБИ: молодший співробітник відділу збуту Юнайтед Фуд Компані віце-президент Юнайтед Фуд Компані заступник голови правління Юнайтед Фуд Компані член правління Юнайтед Фуд Компані консультант з психології секретар Доу

«Кумарі» Марина Соколян

Порожня сцена. Стіл, два стільці. Один майже не видно — він у цілковитій темряві, другий яскраво освітлено настільною лампою. На освітленому стільці сидить жінка в елегантному європейському вбранні. Якусь хвилину вона сидить абсолютно непорушно. Потім починає говорити — тихо, без емоцій. Вона відповідає на питання інспектора, який сидить з другого боку столу, в темряві. Глядач його не бачить і не чує.

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?