Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

Микола Хвильовий: Останній Романтик
Микола Хвильовий: Останній Романтик

20–30 і роки ХХ століття — що там на розбитому роздоріжжі між першою світовою і громадянською війнами між Росією і Європою між націоналізмом і комунізмом коли вся країна билася й звивалася …

Соломія Мельник
Соломія Мельник

Акторка театру ДАХ киянка народилася 1984 року Батьки музиканти мати керує фольклорний гуртом «Дай Боже» там з трьох рочків Соломія і співає Для Соломії велике …

Два в одному. «Едіп. Собача будка»
Два в одному. «Едіп. Собача будка»

Влад Троїцький поставив до цьогорічного Гогольфесту найсуперечливішу і найрадикальнішу виставу театру «ДАХ — Едіп Собача будка» Два фактично різних спектаклі розділені антрактом демонструють …

«Панда» Наталя Лютенко

Задній план сцени являє собою стилізовану стіну з кількома дверима та вікнами. Збоку сходи, які ведуть на другий ярус. В залежності від ситуації, декорації повинні асоціюватися з житловим помешканням, офісом, дахом багатоповерхового будинку, тощо…

«Буна» Віра Маковій

Як здріють курузки, рву їх луплю і кладу у баняк варити, жовті вони такі, як золото, аж у баняк не вміщаються, і я беру великий, такий на десять літрів, щоб кожному дісталося по два курудзи, коли вони прийдуть з церкви. Дивлюся я й до своєї картоплі, копаю її там, де найбільше билля, і звідти розсипається така велика гладка бараболя, рожева, червона, біла, а груда землі, так і сама з неї сходить.

«ГАСТАРБАЙТЕРСЬКІ СЕЗОНИ» Наталка Доляк

Малогабаритна квартирка у східному Берліні. Обставлена доволі бідно. Картонний комод у кутку, обдертий журнальний столик посеред кімнати, на підлозі ортопедичний матрац з зім’ятою постіллю, нашвидкуруч прикритий картатим пледом, замість шафи величезний вішальник на колесах, на якому висить безліч суконь, та ще й накидано зверху купою одежу.

«Дачі» Марисі Нікітюк

Вечір п’ятниці. У Ради Василівни на веранді збираються сусіди. Спекотний літній день завершується рятівною прохолодою. З людей йде пар, вони червоні і мокрі. З одного боку дач стоїть ліс стіною, чим ближче ніч, тим зловісніше ліс.

«ПАЛАЧ» Мариам Агамян

Палач. Я не мог с ними. Представь, как выглядит человек, который убивает. Кровавые подтеки на одежде, ссадины и мозоли от топора. Попутчик. Как? Палач. Палачи. Они убивают. Преступников казнить кто-то должен? Должен. Так вот они казнят. Работа как работа. Но как можно быть такими черствыми. Как к куску мяса к человеку относиться. Как?

«Екстреміст» Солов’єнко Костянтин

(від лат. extremus — крайній)  — прихильність крайнім поглядам і, особливо, заходам (зазвичай в політиці). Серед таких заходів можна відмітити провокацію безладів, громадянську непокору, терористичні акції, методи партизанської війни.

«Заповіт» Єва Бойко

На сцені стілець та дерев’яний стіл, по центру за ними дерев’яний буфет. На столі стакан та надпита пляшка горілки. На стільці чоловік — більше 40, неголений, у майці, спортивках та тапках.

«Мысли вслух» Олег Телятник

Мне приснился сон. Что все праздники отменили. Я заплакал и побежал по улице. Спрашиваю прохожих — где же праздники? Все молчат, улыбок нет, в глазах слезы. Людей на улице очень мало. На площади города в радиорубке звучит ритмичный звук: бум-бум, пум, бум. Люди танцуют. Танцуют молча. В руках шарики без ниточек и мыльные пузыри. Они выдаются при рождении.

«Времени нет. За стеклом» Владимир Снегурченко

Действие пьесы происходит в квартире. Одноэтажный дом с высоким фундаментом. Это достаточно большая квартира, апартаменты в центре мегаполиса. Окно на всю стену, с видом на улицу, это то, что находится на переднем плане. Справа в глубине вход в спальную, слева в глубине вход в ванную, там же находится и кухня.

Cuntsuffering Евгений Марковский

Действующие лица: ВОЛОСАТЫЙ, вокал, 34 года РУСЛАН, гитара, 38 лет СЕЙНТ, ударные, 20 лет МАРКОВСКИЙ, 37 лет, лежащий на лавке АЛЕКСАНДРА, 35 лет НИКОЛАЙ ИВАНОВИЧ, писатель, 40–45 лет ЖИГУЛЬ, вокал, 33 года МАРИНА, голос за сценой, 29 лет

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?