Список п’єс «Тижня актуальної п’єси»17 октября 2012

З 3 по 11 листопада в київському Молодому театрі, театрі ім. Івана Франка та у актовій залі Гете Інституту пройде третій міжнародний освітній драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси». Фестиваль проходитиме в режимі публічних читань українських нових п’єс, що були прислані на конкурс фестивалю, та читань закордонних п’єс — позаконкурсна програма. В рамках останньої буде прочитано 10 текстів: 4 п’єси програми семінару «Роял Корт», що пройде в рамках «Тижня актуальної п’єси» 6-го та 7-го листопада, та 6 закордонних п’єс.

На адресу фестивалю надійшло близько 90 нових п’єс, серед яких було обрано 20 текстів для публічних читань.

Нагадаємо, що фестиваль організовує мистецький центр «Текст». Партнерами фестивалю є Молодий театр, театр ім. Івана Франка, Театр «Відкритий погляд», Гете Інститут, Британська Рада та телеканал «СТБ». Фестиваль проходить за підтримки Фонду Рената Ахметова «Розвитку України».

Детальна програма буде оприлюднена пізніше.


Список українських п’єс:

1. Андрій Бондаренко «Літній сум»
2. Марія Вакула «Абонемент № 7. Інша сестра»
3. Олександр Володарський «Орловська порода»
4. Ірина Гарець «Гіркий цукор»
5. Роман Горбик «Центр»
6. Ден Гуменний «FEMENізм»
7. Яна Гуменна «Доброго ранку, Cонечко!»
8. Тетяна Кіценко «Бал Бетменів»
9. Дмитро Левицький «Сцени вбивства»
10. Ірина Ломакіна «Загублені в собі»
11. Віра Маковій «Дівка на відданні»
12. Марися Нікітюк «Свині»
13. Василь Пачовський «Не буде вам всім спокою!!! (Bitches Brew)»
14. Катерина Пенькова «Вдома в Україні»
15. Валентина Пікіна «Бісові круги»
16. Лана Ра «Час відьом»
17. Оксана Савченко «Койка»
18. Микола Сайко «Дні життя»
19. Віталій Ченський, короткі п’єси
20. Олександр Юшко «FM — вербасказ»


Другие статьи из этого раздела
  • Самое прекрасное выражение искусства с той поры, как его больше нет

    Одним из первых, кто востал против тонкости и эстетизма отживающего ХІХ века, был странноватый, закомплексованный человек, ростом метр шестьдесят один, с маниакальным стремлением к самоликвидации. Он предвосхитил дадаизм, сюрреализм и театр абсурда, планомерно превращая свою жизнь в непрекращающийся перформанс. А хотел он признания и всеобщей любви — всего-то.
  • Британская сцена: картина из осколков

    Четко сказать, что популярно в Англии, сложно, но у британского театра есть одна яркая особенность — он логоцентричен. Здесь много говорят. В Роял Корт (Royal Court Theatre) так и сказали: «Могут десять минут только трепаться» — дает о себе знать непрерывающаяся со времен самого Шекспира драматургическая традиция.
  • Тиждень актуальної п’єси. Програма

    Другий міжнародний фестиваль сучасної драматургії. 22–30 жовтня 2011 року. Події фестивалю проходитимуть на сценах театрів-партнерів: Київського академічного Молодого театру, Центра сучасних мистецтв «ДАХ», Київського академічного театру на лівому березі Дніпра, Театру «Відкритий погляд» тощо.
  • Карагьозджу Дженгіз Озек: «У культурному плані Туреччина — країна мозаїчна»

    Влітку, коли у багатьох країнах завмирає театральне життя, у Туреччині продовжують влаштовувати вистави традиційного народного театру «Карагьоз». Ця форма тіньового театру поширилася на теренах Османської імперії орієнтовно з XV століття, спочатку як розвага для Султана, а згодом як улюблена забава мешканців стамбульських кварталів. Цього року священний для мусульман місяць Рамазан тривав з 1 до 28 серпня. У цей період, лише після заходу сонця, коли за релігійними канонами дозволяється випити води та перекусити, правовірні мали можливість долучитися і до розваг. Відтак на багатьох майданчиках Стамбула та курортних містечок Туреччини майстри тіньового театру «Карагьоз» дивували новими пригодами чорноокого відчайдухи Карагьоза та його друга Гаджівата як місцеве населення, так і численних туристів. Упродовж століть ці традиційні маски, простака та грамотія, неодноразово трансформувалися, але ніколи не втрачали свого національного колориту та ментальних рис

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?