Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

«Чекаючи на Годо»10 марта 2008

Фото Андрія Божка

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів львівського театру ім. Леся Курбаса про самих себе, про власну розгубленість і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Спектакль показаний 2 березня в рамках київських гастролів театру з 24 лютого по 2 березня 2008 р.

Го-го (Олексій Кравчук) і Ді-Ді (Олег Стефан). Власне початок. Го-Го намагається зняти мале взуття, всі тут чекають на Годо Го-го (Олексій Кравчук) і Ді-Ді (Олег Стефан). Власне початок. Го-Го намагається зняти мале взуття, всі тут чекають на Годо

Го-Го і Ді-ді розглядають варіант піти, на Годо не чекати і зробитися жебраками Го-Го і Ді-ді розглядають варіант піти, на Годо не чекати і зробитися жебраками

Прихід феєричного Поццо (Олег Цьона) і його олігофренічного слуги Лакі (Микола Береза) Прихід феєричного Поццо (Олег Цьона) і його олігофренічного слуги Лакі (Микола Береза)

Дивакуватий Лакі ось-ось почне думати за наказом свого господаря Дивакуватий Лакі ось-ось почне думати за наказом свого господаря

В другому акті Годо теж не прийшов, зате новий Поццо, сліпий і немічний згаяв трохи часу в очікуванні… чого? В другому акті Годо теж не прийшов, зате новий Поццо, сліпий і немічний згаяв трохи часу в очікуванні… чого?
Другие статьи из этого раздела
 → ←

  • Індійський театр. Краєм ока

    Вуличний ляльковий театр в Джайпурі, штат Раджастан, Індія.Таких лялкових театрів в Індії на вулицях безліч, маленькі вистави тривають по 10–15 хвилин, глядачі кидають гроші після завершення

  • Чудачества на воде

    Ежегодная Французская весна в Украине — одна из немногих стабильных серий культурных событий, которые уже шестой год радуют глаз/слух/ум украинцев. Несмотря на все превратности экономической ситуации в мире, фестиваль французского искусства по традиции открылся зрелищным шоу

  • Станислав Моисеев за десять спектаклей

    Свое 50-летие киевский режиссер, художественный руководитель Молодого театра на Прорезной 17 отметил весело и ненавязчиво. После краткой официальной поздравительной части от всех на свете чиновников юбиляр быстро удалился со сцены, оформленной в декорации собственного «Пектораленосного» спектакля «Четвертая сестра»

  • «Хвала Еросу»

    «Хвала Еросу» — філософський банкет на тему любові, сповнений еллінської еротичної відвертості. В основі — Палтонівський «Бенкет»

  • «ДахаБраха»«На грани»

    Концерт этно-группы «ДахаБраха» в поддержку нового альбома «На грани». Концерт состоялся в Киеев 24 апреля 2009 года в Доме офицеров

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?