Іспанці у розмірі м306 сентября 2009

Текст Вікторії Миронюк

Фото надані фестивалем

Сучасного театрального глядача навряд чи здивуєш новими технічними викрутасами або тілесними експериментами. Після різноманітних вуличних практик штибу австралійців Strage Fruit i французів Royale de Luxe та камерних практик, скажімо, театру Suka Off чи навіть псевдоепатажного Жолдака не вдається зберегти своє сприйняття незайманим. Усі теми видаються пережованими, а трюки — розкритими.

Хоча для пересічного київського глядача, який ще як слід не скуштував європейських театральних марципанів, іспанець Фернандо Санчес Кабезудо (Fernando Sбnchez-Cabezudo) aka Mr. KubiK Producciones може стати новим цікавим досвідом. Вистава, яку привезе його театральний колектив на Гогольфест, являє собою постмодерністський мікс із абсурдизму, кафкіанства та лівої критики під соусом чудернацької кубічної форми.

Mr.Kubik Mr.Kubik

Усе почалося у 2004 році в Мадриді. За ініціативою Фернандо Санчеса Кабезудо, його братів Хорхе та Мігеля Ангеля Родрігеза було створено міністудію, де вони займалися, так би мовити, творчим виробництвом. Що вирізняє цей колектив — то це багатогранність творчого досвіду кожного із учасників. Фернандо, наприклад, актор, який становлювався протягом трьох років в Teatro de la Abadia та в різних міжнародних воркшопах. Хорхе та Мігель — сценаристи та кінорежисери, чиї перші стрічки були номіновані на премію Гойя та Zinebi Awards. Вони вдвох створюють відеопроекції для вистав, які часом змінюють акторську реальність на віртуальну зі швидкістю світла. Побувавши на Фринджі, „кубики” прорубали собі вікно з Іспанії в світ і відтоді вже встигли відвідати міжнародні сцени в Кореї, Бразилії, Німеччині та Марокко.

Mr.Kubik Mr.Kubik

Уявіть собі куб трохи більший за метр із маленькими дверцятами та єдиною лампою на міні-стелі. Уявіть також, що ви можете бачити крізь стіни, і одна із них веде, власне, до квартири «героя наших часів», новоспеченого Чарлі Чапліна в умовах більш репресивного неоліберального капіталізму. Із економічного тупика він намагається видряпатися за допомогою абсурдистського рішення — поселитися в просторі М3. Із собою він бере найнеобхідніше: валізу із речами, вазон та ящик від ІКЕА. Та цей мінімалістичний особистий рай невдовзі заповнюється зовнішнім світом, який продукує внутрішніх монстрів.

Mr.Kubik Mr.Kubik

M3 (Cubic Meter) «Кубічний метр» — це комедія маленької людини, яка намагається втримати особисті маленькі цінності у космосі заввишки з півтора метри. Гіперзменшене помешкання, гріховне масове споживання, бар’єри, які заважають соціалізації, різні типи медіанасилля, що перетворюють людину в страх — усі ці мотиви з вистави можна з легкістю та сміхом ковтнути, як пігулку від нічних жахів. І коли здається, що все минулося, раптом нутрощі починають розбухати. Солодка анестезійна таблетка виявилася еліксиром правди.

Mr.Kubik Mr.Kubik


Другие статьи из этого раздела
  • «Песочница» в Черниговском театре

    Режиссер Виктория Филончук, сделав в прошлом году в рамках фестиваля «Тиждень актуальної п’єси» читку текста польского драматурга Михала Вальчака «Песочница», предложила ее для постановки художественному руководителю Черниговского театра им. Шевченко Андрею Бакирову
  • Вне знаковой системы

    В театре Франко показали одноактные балеты Анны Герус и Раду Поклитару
  • Игры Олигархов: Двойной прицел

    Политику и меценату Александру Прогнимаку пока высказываться — рано, ибо его совместное с режиссером Виталием Малаховым творение «Игры олигархов» — чудовищная помесь КВН-шаржей на тему отечественного телевидения, политической рекламы и бородатых анекдотов. И, что хуже всего, шарж поверхностный, неглубокий и достойный в свою очередь шаржей на самое себя
  • Печальная сказка для богатых. Или печальная сказка о богатых…

    Одного из самых популярных режиссеров Европы, художественного руководителя берлинского театра «Шаубюне», казалось невозможным зазвать ставить в Москву. Во всех интервью Остермайер отвечал, что русского не знает, а ставить в таком случае не считает возможным. Вместо этого он привозил в Россию свои лучшие спектакли: «Нору» Ибсена, «Женитьбу Марии Браун» и нашумевшего в Европе «Гамлета».
  • Актер — иероглиф

    В китайском, японском и корейском языке слово «каллиграфия» записывается двумя иероглифами, буквальный перевод которых — «путь пишущего». «Путь» читается как духовный выбор, внутреннее стремление обнаружить в искусстве письма философию жизни. Именно ее предложил познать танцовщикам хореограф Лин Хвай-мин. Он долго изучал китайскую каллиграфию, пока не обнаружил в ней «предельно сфокусированную энергетику»

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?