|
Мовою Ритму19 апреля 2010Марися Нікітюк Фото Oleg Micheyev і Steve McNicholas З 22 по 25 квітня в Києві в Жовтневому палаці зіграє свою останню Заснований у 1991-му році у Великобританії цей колектив на сьогодні має 5 додаткових складів, що поширюють STOMP видобуває музику з найрізноманітніших речей, в їхніх руках „грають запальнички, сірники, швабри і поліетиленові пакети. Влаштовуючи феєрію звуків, перформери STOMP ще й танцюють в різних стилях, а окрім цього, час від часу влаштовують, приміром, бої на покришках чи баках від сміття. STOMP, ставши популярними і знаними в усьому світі, неодноразово були запрошенні для зйомок в рекламі Учасник STOMP Фразер Моррісон:«STOMP як колектив і вид шоу було започатковано на фестивалі в Единбурзі. Засновники шоу — музикант Люк Кресвелл та драматург Стів МакНіколас — зібрали оригінальний колектив з друзів перформерів, щоб перевірити, чи спрацює початкова ідея шоу: гра на різноманітних предметах побуту. Саме слово Stomp точного перекладу не має, це, так би мовити, неологізм. Але для нас воно пов’язане із силою, потужністю танців вуличних бендів — „ноги в підлогу». Самі звуки в назві є сильними, ударними, вони втілюють нестримну енергію нашого шоу, це дуже сильне слово, воно вибухає громоподібним ритмом. Успіх до нас прийшов не одразу після заснування. Звісно, визнання і повагу у вузькому колі професіоналів ми отримали задовго до того, як стали популярними на весь світ. Спочатку здобутки STOMP поширювалися з вуст вуста по «сарафанному радіо», але такий спосіб пабліситі вимагає багато часу. STOMP їздив з туром кілька років перш, ніж стати відомим у Великобританії. Коли люди бачать наші шоу, я думаю, вони згадують, що музика і ритм є в усьому: починаючи від кроків, що стрімко збігають сходами, завершуючи різнобарв’ям звуків на кухні, коли хтось готує їжу. Але люди часто дуже зайняті, щоб чути музику у власному побуті… і STOMP їм про це нагадує. Зараз існує 5 чи 6 дочірніх компаній STOMР, вистави передаються від групи до групи, ми обмінюємося досвідом і знахідками — виходить така У STOMP немає школи в повному розумінні цього слова. Коли ми шукаємо нових учасників, ми робимо відкрите прослуховування. Багато хто приходить вже знаючи, що це за шоу, і чим ми тут займаємося. Найважливіше, що ми шукаємо в новеньких — це готовність проявити свою особистість, характер в рамках STOMP. Ми часто бачимо дуже талановитих танцівників чи музикантів, які просто не підходять для нас, іноді їх попередня підготовка навіть заважає. Я скажу так, що навіть середньостатистичний українець може вступити до лав STOMP, якщо у нього правильно „здвинуте мислення, якщо він по своєму характеру Люди без розуміння ритму, мабуть, існують в цьому світі, але це під великим питанням. Ритм відчувають всі, його кожен носить в своєму серці, а те, як він використовується, залежить від людини. Стів МакНіколас і Люк Кресвелл, засновники STOMP, досі є діючими директорами всіх наших компаній, саме вони створюють нові шоу, пишуть сценарії і влаштовують воркшопи. Через природу наших інструментів — побутове «все підряд» — музика і танці обумовлюються їх можливостями. Ми шукаємо ті звуки, які ми можемо дістати з тих чи інших речей, і які рухи можемо виконувати, поки їх видобуваємо, а потім робимо так, щоб ці рухи були ще й видовищними. Багато хореографії знаходиться під час репетицій, чи під час лабораторій та воркшопів в групах, а що йде в роботу, потім вирішують директори. Саме шоу має рамки, в яких перформер може творити, і в яких, звісно, існує місце для імпровізації. Ми постійно тестуємо речі, що нас оточують, на те, як вони звучать. Наприклад, кухня — чудове місце для пошуку звуків, і ми грали багато раніше в кухнях! А найдивніша річ, на якій ми
Наша аудиторія — це ви. STOMP грає по всьому світі для всіх культур і всіх віків, ми говоримо мовою, яку всі розуміють… мовою РИТМУ. « |
2007–2024 © teatre.com.ua
Все права защищены. При использовании материалов сайта, гиперссылка на teatre.com.ua — обязательна! |
Все материалы Новости Обзоры Актеры Современно Видео Фото обзор Библиотека Портрет Укрдрама Колонки Тиждень п’єси Друзья | Нафаня |
Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед
Не написал ни одного критического материала
Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)
Терялся в подземке Москвы
Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами
Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах
Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)
Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву
В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»
Стал киевским буддистом
Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке