Результати «Тижня актуальної п’єси» :: Teatre :: современный театр в Украине

Результати «Тижня актуальної п’єси»^{01 ноября 2011}

Закриття Другого фестивалю сучасної драматургії «Тиждень актуальної п’єси» відбулося в кав’ ярні-книгарні «Бабуїн» в суботу, 30 жовтня, о 19:00. Переможців конкурсу фестивальних читок було оголошено, а їх п’єси нагороджено фінансуванням на постановку в розмірі 15 000 кожна.

Фінансування в розмірі 15 000 грн. отримали три п’єси: Тетяна Киценко «Три Ніцше», Євген Марковський «Вбити підара» (з минулого фестивалю, що відбувся у Києві в травні) та Віра Маковій «Буна». Тексти будуть ще доопрацьовані вже в контакті і роботі з театрами та режисерами.
Також члени журі відмітили тексти які їм особливо сподобалися, але в трійку лідерів не війшли:
Катерина Бабкіна «Час комах», Ден Гуменний «Село. Еволюшн» та «Надія», Марися Нікітюк «Дачі», Сашко Брама «Свиняча печінка».

Читання тексту Снігурченко «За склом. Часу нема»

Журі та організатори фестивалю відзначили героїчну та дуже майстерну роботу деяких учасників сценічних читок, зокрема Станіслав Жирков, режисер з театру «Відкритий погляд», був нагороджений премією «улюблений режисер», а акторка Евгенія Гладій була нагороджена премією «улюблена акторка». Станіслав Жирков поставив 9 зразкових читок, Євгенія Гладій також прочитала в великій кількості п’єс, демонструючи неабияку акторську майстерність. Наразі Євгенія Гладій по завершенню фестивалю поїхала до Литви, де за її участі планується прем’єра за п’єсою Ани Яблонської «Язичники».
Надалі в рамках проекту вестиметься робота над постановками, до грудня планується показати широкому загалу якщо не повноцінні вистави, то принаймні ескізи. Конкурс українських п’єс на Третій драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» вважається відкритим від сьогодні. Деталі конкурсу будуть оголошено пізніше.

Театр «Відкритий погляд» читають текст Леванова в Театрі на лівому березі Дніпра. Режисер Станіслав Жирков «Улюблений режисер» фестивалю

Другий драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» відбувався в київських театрах з 22 по 30-е жовтня. Мета фестивалю — стимулювання та розвиток сучасної української драматургії, пошук нових авторів та текстів для театру. Також в цілі проекту входить зорганізувати ознайомлення потенційних постановників, режисерів, художніх керівників, директорів театрів та глядачів з драматичними текстами, які існують на сьогодні у вітчизняному просторі. Цього разу київським глядачам та професіоналам театру були запропоновані тексти не лише українських сучасних авторів, а й найкращі здобутки нової драматургії Польщі, Росії, Сербії та Грузії.

Міхал Вальчак польський драматург. На «Тижні актуальної п’єси» читали його текст «Пісочниця». Фото з творчої зустрічі з Вальчаком

Центр «ТЕКСТ» в партнерстві з Херсонським центром ім. Вс. Мейєрхольда, Київським академічним Молодим театром, Центром сучасного мистецтва «ДАХ,» Київським академічним театром на лівому березі Дніпра, Театром «Відкритий погляд», театральним центром «Пасіка», «Польським інститутом» у Києві та кав’ярнею Бабуїн презентували найкращі здобутки українських авторів, поставлені в контекст Східноєвропейського рівня драматургії.

Проект здійснено за підтримки програми і3 Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»

Інформаційна підтримка: Телеканал ICTV, ТРК «Культура», журнал ART UKRAINE, «Кореспондент», Радіо Свобода, Радіо Ера, інтернет-портал «Наш Київ», Український Театральний Портал

Другие статьи из этого раздела

Львівський театр ім. Леся Курбаса. Володимир Кучинський: пряма мова

Театр Курбаса з’явився в карнавальний час, у постмодерні 80-ті, з притаманною їм енергією руйнації. Це було напередодні кінця радянської епохи, коли країна розвалювалася, а ті хто її розвалювали були наділені шаленою енергією руйнацією. З цієї енергії наші вистави були неймовірно азартними, вибудованими на імпровізації, на шаленому драйві. Ми були молодими максималістами.Радянське керівництво спробувало нам завадити відкритися, але оскільки нічого антирадянського ми не робили, то по суті влада лише створила нам неабияку рекламу

На пам’ять про Олександра Абдулова

3 січня о 7:20 ранку в Центрі серцево-судинної хірургії імені Бакулєва помер народний артист Росії Олександр Абдулов Абдулову було 54. Потрапивши в лікарню в серпні 2007 року з загостренням виразки шлунку, актор після операції поїхав в Ізраїль на консультацію. Медики знайшли у нього рак легень четвертої стадії. Хвороба вразила й інші внутрішні органи: печінку, підшлункову залозу, нирки. Четверта стадія раку вважається невиліковною, але існують новітні засоби, завдяки яким роками можна стримувати хворобу, а то й дати їй відсіч. Відома, наприклад, неймовірна перемога над раком латино-американського письменника Гарсіа Маркеса.

«Тиждень актуальної п’єси». Конкурс

«Тиждень актуальної п’єси» оголошує про відкриття драматургічного конкурс для українських драматургів. Свої нові п’єси та короткі автобіографії можна присилати на адресу конкурсу ukrainplay@gmail.com до 1 жовтня 2011-го року. П’єси будуть розглянуті експертною колегією, до 5 жовтня буде сформовано список п’єс, які будуть рекомендовані молодим режисерам для підготовки читок. Фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» проходитиме вдруге (проект стартував в травні 20011-го року під назвою «Тиждень української актуальної п’єси») з 22-го по 29 жовтня в театрах Києва.

Театр як соціальний проект

Німецька театральна компанія «Ріміні Протокол» працює в жанрі документального театру, створюючи вистави на межі мистецтва і соціальних досліджень, інформування і рольових ігор. Колектив, заснований Даніелем Ветцелем, Штефаном Кегі та Хельгард Хауг, видозмінив сам підхід до створення театру: авторів, акторів та режисерів в ньому більше немає, сценою виступає дійсність, актори і публіка часто — одні й ті самі люди. Персонажі з підмостків сцени розповідають справжні історії, реальні події перетворюються на вистави

Мартін Хекманс про сучасну німецьку драматургію

Мартін Хекманс — представник сучасної німецької драматургії, п’єсу якого «Коли у світ з’являється людина» було представлено в форматі читки Гете-Інститутом на листопадовому театральному фестивалі «Драбина» у Львові. Для драми Мартіна Хекманса характерний постдраматизм: відсутність сюжету й конфлікту, суб’єктивізм, потік свідомості, філософічність. Як педагог, — а він також займається педагогікою, — Хекманс віддає перевагу учням-драматургам, що мають хорошу освіту чи значний життєвий досвід

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

Самое популярное

Результати «Тижня актуальної п’єси»01 ноября 2011