Результати «Тижня актуальної п’єси» :: Teatre :: современный театр в Украине

Результати «Тижня актуальної п’єси»^{01 ноября 2011}

Закриття Другого фестивалю сучасної драматургії «Тиждень актуальної п’єси» відбулося в кав’ ярні-книгарні «Бабуїн» в суботу, 30 жовтня, о 19:00. Переможців конкурсу фестивальних читок було оголошено, а їх п’єси нагороджено фінансуванням на постановку в розмірі 15 000 кожна.

Фінансування в розмірі 15 000 грн. отримали три п’єси: Тетяна Киценко «Три Ніцше», Євген Марковський «Вбити підара» (з минулого фестивалю, що відбувся у Києві в травні) та Віра Маковій «Буна». Тексти будуть ще доопрацьовані вже в контакті і роботі з театрами та режисерами.
Також члени журі відмітили тексти які їм особливо сподобалися, але в трійку лідерів не війшли:
Катерина Бабкіна «Час комах», Ден Гуменний «Село. Еволюшн» та «Надія», Марися Нікітюк «Дачі», Сашко Брама «Свиняча печінка».

Читання тексту Снігурченко «За склом. Часу нема»

Журі та організатори фестивалю відзначили героїчну та дуже майстерну роботу деяких учасників сценічних читок, зокрема Станіслав Жирков, режисер з театру «Відкритий погляд», був нагороджений премією «улюблений режисер», а акторка Евгенія Гладій була нагороджена премією «улюблена акторка». Станіслав Жирков поставив 9 зразкових читок, Євгенія Гладій також прочитала в великій кількості п’єс, демонструючи неабияку акторську майстерність. Наразі Євгенія Гладій по завершенню фестивалю поїхала до Литви, де за її участі планується прем’єра за п’єсою Ани Яблонської «Язичники».
Надалі в рамках проекту вестиметься робота над постановками, до грудня планується показати широкому загалу якщо не повноцінні вистави, то принаймні ескізи. Конкурс українських п’єс на Третій драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» вважається відкритим від сьогодні. Деталі конкурсу будуть оголошено пізніше.

Театр «Відкритий погляд» читають текст Леванова в Театрі на лівому березі Дніпра. Режисер Станіслав Жирков «Улюблений режисер» фестивалю

Другий драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» відбувався в київських театрах з 22 по 30-е жовтня. Мета фестивалю — стимулювання та розвиток сучасної української драматургії, пошук нових авторів та текстів для театру. Також в цілі проекту входить зорганізувати ознайомлення потенційних постановників, режисерів, художніх керівників, директорів театрів та глядачів з драматичними текстами, які існують на сьогодні у вітчизняному просторі. Цього разу київським глядачам та професіоналам театру були запропоновані тексти не лише українських сучасних авторів, а й найкращі здобутки нової драматургії Польщі, Росії, Сербії та Грузії.

Міхал Вальчак польський драматург. На «Тижні актуальної п’єси» читали його текст «Пісочниця». Фото з творчої зустрічі з Вальчаком

Центр «ТЕКСТ» в партнерстві з Херсонським центром ім. Вс. Мейєрхольда, Київським академічним Молодим театром, Центром сучасного мистецтва «ДАХ,» Київським академічним театром на лівому березі Дніпра, Театром «Відкритий погляд», театральним центром «Пасіка», «Польським інститутом» у Києві та кав’ярнею Бабуїн презентували найкращі здобутки українських авторів, поставлені в контекст Східноєвропейського рівня драматургії.

Проект здійснено за підтримки програми і3 Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»

Інформаційна підтримка: Телеканал ICTV, ТРК «Культура», журнал ART UKRAINE, «Кореспондент», Радіо Свобода, Радіо Ера, інтернет-портал «Наш Київ», Український Театральний Портал

Другие статьи из этого раздела

Інцидент «Київської Пекторалі». Пряма мова

«Київська Пектораль» єдина театральна премія міста, яка відзначає найкращі роботи театрів, аткорів, режисерів, декораторів та ін. Але за час свого існування Премія себе дискретитувала, не в останню чергу тому що їй немає альтернативи і організатори разом з головним управлінням культури міста мають монополію на роздачу грошових заохочень. Навколо цієї Премії вибухало багато помітних і дрібних негараздів.

Хореограф в екзилії

«Я ламаю ритм музики як такий. Я пробую відчути композитора. Хореографи, як правило, чують лише головний ритм, а я чую нюанси. І я вибудовую паралельний ритм, який доповнює чи створює музику з пластики та звуків». Сергій Швидкий — український хореограф-експерементатор. Балетом почав займатися з 10 років. Був вимушений виїхати з України до Канади, де і проживає по нині. Працює шофером лімузина, ставить фігурне катання, набігами приїздить до України. Привозить спектаклі апробовані на Міжнародних фестивалях, такі як «у полоні Кармен у полоні»

Не сотвори симулякр. Работа критика

Одна из проблем современной театральной журналистики сегодня — это доминирование рецензии-анонса над рецензией-анализом. Можно говорить о различных тому причинах: объяснять все массовым читателем, извинять равнодушным к искусству спонсором или рекламодателем, аргументировать, наконец, высокой скоростью информационного обновления. Однако можно упомянуть также о негласных стандартах глянца, которые генерируются определенными личностями, мягко говоря, далекими от аналитики, искусства, да и, по большому счету, от настоящей журналистики. И, может быть, последнее как раз и является подлинной причиной растиражированного «облегченного» информационного продукта.

Любимовка — значит год прошел не зря

Есть такие тексты, которые не производят революций, не тянут на манифест. Еще много всяческих «не». Их нужно просто брать и ставить.

Програма Драматургічної лабораторії «Тиждень актуальної української п’єси»

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

Самое популярное

Результати «Тижня актуальної п’єси»01 ноября 2011