Соломія Мельник^{12 ноября 2007}

Текст підготувала Марися Нікітюк
Фотографувала Ольга Закревська

Акторка театру ДАХ, киянка, народилася 1984 року. Батьки музиканти, мати керує фольклорним гуртом «Дай Боже», там з трьох рочків Соломія і співає. З масясь вона на сцені, знімалася в фільмах, працювала на Кіностудії Довженко з Іллєнко. Закінчила Національний університет театру кіно і телебачення імені Карпенка-Карого (2003–2007). Для Соломії велике значення має її рідна земля, без пафосу, просто велике значення. Ще з покійною сестрою Соломія їздила в експедиції у пошуках фольклорних матеріалів. Голос у Соломії сильний, надривний, його вона часто використовує у виставах. Саме в містично-фолькльорному спрямуванні театру «ДАХ» Соломія повністю розкривається. Найбільше любить свою роль простої української жінки в «Українському Декамероні», і сама в першу чергу є жінкою, мріє про сімю, але театр для неї — це все. Театр — це тепер її життя і сім’я.

Соломія Мельник

Про себе

Я дуже щаслива, що потрапила до Влада Троїцького в середині першого курсу, тому що наcправді в інституті твориться жах, ніякої школи. Пам’ятаю, коли Влад прийшов до нас, ми були страшенно не задоволені нашою першою зустріччю. Злякалися, він дуже жорстко з нами розмовляв і питав кожного: «що ти хочеш у житті?», і ніхто не міг конкретно відповісти. Влад повністю змінив наші погляди, еволюційно. У нас з ним абсолютно демократичні стосунки, він ставиться до всіх акторів на одному рівні, він є для нас авторитетом, нашим мистецьким татом.

В ДАСІ я вже чотири роки і не бачу для себе кращого театру в Україні за цей. Звичайно, мене трохи непокоїть фінансовий бік, але коли ти любиш те, що робиш, то від цього важко відмовитися і думати про гроші. Красиво можна жити не загрібаючи величезні кошти, ти можеш сам собі створювати світ, який тобі потрібний. А для мене ще й дуже важливе питання моєї рідної землі. Я глибоко відчуваю корені і хочу щось зробити для цієї країни, не хочу виїжджати працювати на інший народ.

Я розумію, що для жінки найголовніше — це створити сімю та народити дитину. Але коли ти творча особистість, то це дуже складно. Як каже Клім: «народжувати дитину треба або в 17 років або після 30, якщо ти актриса». Народивши зараз, ти зникнеш з цього простору і буде дуже важко повертатися. Це питання в якийсь момент може постати, і мені страшно, бо театр для мене — це все. Поки я би не могла все кинути і займатися дітьми, родиною, при тому, що я дуже люблю дітей і дуже хочу їх мати.

З шанувальниками бувають кумедні ситуації, особливо на гастролях. В «Шешорах», коли ми приїжджаємо, навіть просять автографи і фотографуються з нами. І закордоном нас сприймають інакше. Тут просто своя атмосфера, і енергетично немає великої різниці, а коли ти приїжджаєш в іншу країну, з іншою енергією, тебе й сприймають зовсім по іншому, як щось нове, до тебе тягнуться.

Соломія найбільше любить свою роль простої української жінки в «Українському Декамероні»

Коли ти приїжджаєш в іншу країну, з іншою енергією, тебе й сприймають зовсім по іншому, як щось нове, до тебе тягнуться.

Соломія