Що дивимось в найтеатральніший тиждень року: «Войцек», «Трохи більше кисню», «Товар», «Танець Делі», «Дух театру: операція "Екзорцизм"»21 марта 2016

 

21 березня

«Європейські Театральні Студії» (вул. Немировича- Данченко, 5)

«Войцек» (реж. Кіріл Сєрєбряніков)

В Театрі на Печерську, куди недавно переїхали «Європейські Театральні Студії» тривають покази сучасної класики – найзнаковіших зарубіжних постановок театральних гуру. «Войцек» Бюхнера – одна з найзагадковіших п'єс в історії світової драматургії. Дія відбувається у військовому середовищі – над солдатом Войцеком знущається Капітан, йому зраджує дружина Марія. Войцек – «маленька людина», яка стає іграшкою в руках тих, хто володарює.

На цей раз раз обрано виставу, у якій Войцек потрапляє в наші дні й виявляється роботягою з галереї сучасного мистецтва. Тема вигаданої капітаном виставки – «Ким є людина?», художники досліджують межі людських можливостей, а Войцек стає об’єктом їхніх інсталяцій.

«Войцек» – друга робота Кіріла Сєрєбрянікова в Національному театрі Латвії, за яку режисер отримав головну латвійську театральну нагороду «Ніч лицедія» одразу в двох номінаціях: «найкращий режисер року» та «найкращий сценограф року».

24 березня

PostPlayТеатр (вул. Нижньоюрківська, 31)

«Трохи більше кисню»

Прем’єра одного з найновіших київських театрів – одночасний дебют для автора і режисера. Текст написала Анастасія Косодій, авторка, п'єси якої читають на фестивалях в Україні й за її межами, але яка на жаль ще не представлена на театральній сцені. П'єсу «Привези мені зі Льова чого в Запоріжжі немає» особливо прозвучала минулого року на фестивалі «Любімовка» в Москві.

Це складний, з еквілібристичними поворотами думки, сюжет – про війну й надію на майбутнє, пронизаний фантастичними подіями й персонажами. Але так схожими на нас.

Режисер вистави – Ната Вітченко (за освітою політолог), вперше стикається з художнім текстом, і вперше готує свою виставу. Брала активну участь у підготовці минулорічного фестивалю «Тиждень актуальної п'єси» і створенні PostPlayТеатр.

27 березня

Театр Переселенця (центр DIYA, Проспект Перемоги, 44)

«Товар»

Театр Переселенця – не для того, аби відволіктися від реальності, розслабитися і розважитись. Автори проекту переконані, що вирішити проблему, забувши про неї неможливо. Вистава «Товар» – одна з найпопулярніших в театрі, це матеріал про смерть молодих чоловіків. «На війні помирають не під красиву музику і з героїчною фразою «Слава Україні», не повертаються в красивій формі з медалями в затишні оселі, як це продають в кіно й соціальних відео. Реальність – інша».

Виставу основано на особистому досвіді автора, молодого українського режисера – Аліка Сарданяна. 1 й 2 квітня виставу буде показано в Берліні, в одному з найвідоміших німецьких театрів – Maxim Gorki Theater.

29 березня, 19.30

ЦТМ «Сузір'я» (вул. Ярославів вал, 14 Б)

«Танець Делі» (реж. Артур Невінчаний)

Творче об’єднання Connect грає виставу «Танець Делі» в стінах ЦТМ «Сузір'я» вже кілька місяців. Це проект за відомою п'єсою російського драматурга і режисера Івана Вирипаєва.

Дія п'єси розвивається в приватній кімнаті лікарні, у якій персонажам необхідно зустрітися обличчям до обличчя зі складними життєвими ситуаціями: смертельна хвороба, смерть близької людини. Кожному з персонажів доведеться перенести непереборний біль, пережити смерті і попри все лишитися людиною. 

27 березня, 17.00

Театр Лесі Українки (Львів, вул. Городоцька, 36)

Документальна виства «Дух театру: операція "Екзорцизм"»

Драматург і режисер Павло Арє разом з великою командою однодумців до Дня театру готують свідоцький проект про історію театру ім. Лесі Українки. На одній площадці зустрінуться ті, хто працює в театрі усе життя й ті, хто лише долучився до колективу. Їхні спогади й історії й «документи» стануть основою проекту про genius loci – «дух місця» – театру Лесі Українки.

Вистава стане частиною проекту про історію театру, котра складатиметься з теоретичної (дослідження та репрезентація архівів) та практичної (робота з акторами і працівниками театру та її презентація для публіки) частин. Презентація усього проекту відбудеться незабаром. Виставу створено в рамках 3-ї EEPAP Residency / Internhip Program 2015.


Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?