Електронні квитки «по-українськи»13 января 2012

З першого лютого в Києві мають почати в експериментальному режимі продавати електронні квитки в театр. У прес-службі Мінкультури повідомили, що поки невідомо, яка компанія буде реалізовувати проект, суму інвестицій також не назвали: «Це буде повністю інвестиційний проект. Фінансувати його буде бізнес».

Зараз квитки в спеціалізованих інтернет-агентствах та мережах театральних кас продаються квотовано — у кожного продавця є їх певна кількість. Згідно з проектом Мінкультури, людина зможе придбати квиток онлайн і самостійно роздрукувати його. Штрихкод на ньому буде зареєстрований в системі, а при вході в театр — зчитуватися спеціальними сканерами.

Спершу систему випробують на Національних театрах: Театр ім. Франка, Російська драма ім. Лесі Українки. Впродовж підготовки експерименту Театр опререти відмовився від участі в ньому. Квитки будуть продаватися на сайтах театрів та на сайті «Культура України» Міністерства Культури. Експеримент триватиме півроку, а потім за його результатами буде вирішено чи доцільно впроваджувати його в масштабі країни.

Хоча свої побоювання з приводу введення бізнесу по-українськи висловили як голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець, так і художній керівник театру оперети Богдан Стуртинський. Адже електронні квитки — це в першу чергу бізнес, який в Україні звикли монополізувати та вести в не найчесніший спосіб. Бригинець зазначив УНІАНу, що: «Ця ідея не може виглядати як ексклюзивне право якоїсь компанії на всі електронні квитки по всій Україні». Також він зауважив, що достеменно ще невідомо, хто саме може отримати право на розповсюдження електронних квитків.

Струтинськи же заявив що «В Україні всі проекти робляться на користь якихось організацій, але тільки не театрів. На сьогодні ми не бачимо, що саме запропонував посередник. Звісно, він братиме певну суму за надання послуг, які ж сам і визначає. Спочатку це буде, наприклад, 3%, а якщо завтра раптом захоче 50%? Разом із тим, він дає театру лише заміну квитка і не дає гарантії його продажу. За таких умов театр може дати йому 10% квитків для пробного продажу. І все. Ризикувати усією виручкою від продажу квитків театр не має права!»

Художній керівник наголошує, що якби посередник дав гарантію продажу квитка, тоді з ним можна було б підписувати договір про співпрацю. Але, на сьогодні, він не дає такої гарантії. Тому виникає питання: навіщо давати комусь можливість заробити на діяльності театру, якщо, продаючи квитки самостійно, заклад культури залишає на власних рахунках всі гроші.

Тому, на його думку, немає сенсу платити якійсь компанії за примарні перспективи. Тим паче, що аналогічні програми Київська оперета вже розробила і вони працюють виключно в інтересах театру, а не якогось посередника.

«На мою думку, електронний квиток треба впроваджувати, але на користь театрів, а не якоїсь іншої компанії. Якщо впроваджувати систему електронного квитка, то це має бути не заміна театральної каси на іншу оновлену, де театри ще й платитимуть іншій компанії певні відсотки, а розумний підхід з можливістю вибору системи продажу квитків та конкуренцією компаній-посередників. Те що пропонується сьогодні, робиться невідомо для кого. Тому я проти такого підходу»,- заявив Б. Струтинський.


Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?