Результати «Тижня актуальної п’єси» :: Teatre :: современный театр в Украине

Результати «Тижня актуальної п’єси»^{01 ноября 2011}

Закриття Другого фестивалю сучасної драматургії «Тиждень актуальної п’єси» відбулося в кав’ ярні-книгарні «Бабуїн» в суботу, 30 жовтня, о 19:00. Переможців конкурсу фестивальних читок було оголошено, а їх п’єси нагороджено фінансуванням на постановку в розмірі 15 000 кожна.

Фінансування в розмірі 15 000 грн. отримали три п’єси: Тетяна Киценко «Три Ніцше», Євген Марковський «Вбити підара» (з минулого фестивалю, що відбувся у Києві в травні) та Віра Маковій «Буна». Тексти будуть ще доопрацьовані вже в контакті і роботі з театрами та режисерами.
Також члени журі відмітили тексти які їм особливо сподобалися, але в трійку лідерів не війшли:
Катерина Бабкіна «Час комах», Ден Гуменний «Село. Еволюшн» та «Надія», Марися Нікітюк «Дачі», Сашко Брама «Свиняча печінка».

Читання тексту Снігурченко «За склом. Часу нема»

Журі та організатори фестивалю відзначили героїчну та дуже майстерну роботу деяких учасників сценічних читок, зокрема Станіслав Жирков, режисер з театру «Відкритий погляд», був нагороджений премією «улюблений режисер», а акторка Евгенія Гладій була нагороджена премією «улюблена акторка». Станіслав Жирков поставив 9 зразкових читок, Євгенія Гладій також прочитала в великій кількості п’єс, демонструючи неабияку акторську майстерність. Наразі Євгенія Гладій по завершенню фестивалю поїхала до Литви, де за її участі планується прем’єра за п’єсою Ани Яблонської «Язичники».
Надалі в рамках проекту вестиметься робота над постановками, до грудня планується показати широкому загалу якщо не повноцінні вистави, то принаймні ескізи. Конкурс українських п’єс на Третій драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» вважається відкритим від сьогодні. Деталі конкурсу будуть оголошено пізніше.

Театр «Відкритий погляд» читають текст Леванова в Театрі на лівому березі Дніпра. Режисер Станіслав Жирков «Улюблений режисер» фестивалю

Другий драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» відбувався в київських театрах з 22 по 30-е жовтня. Мета фестивалю — стимулювання та розвиток сучасної української драматургії, пошук нових авторів та текстів для театру. Також в цілі проекту входить зорганізувати ознайомлення потенційних постановників, режисерів, художніх керівників, директорів театрів та глядачів з драматичними текстами, які існують на сьогодні у вітчизняному просторі. Цього разу київським глядачам та професіоналам театру були запропоновані тексти не лише українських сучасних авторів, а й найкращі здобутки нової драматургії Польщі, Росії, Сербії та Грузії.

Міхал Вальчак польський драматург. На «Тижні актуальної п’єси» читали його текст «Пісочниця». Фото з творчої зустрічі з Вальчаком

Центр «ТЕКСТ» в партнерстві з Херсонським центром ім. Вс. Мейєрхольда, Київським академічним Молодим театром, Центром сучасного мистецтва «ДАХ,» Київським академічним театром на лівому березі Дніпра, Театром «Відкритий погляд», театральним центром «Пасіка», «Польським інститутом» у Києві та кав’ярнею Бабуїн презентували найкращі здобутки українських авторів, поставлені в контекст Східноєвропейського рівня драматургії.

Проект здійснено за підтримки програми і3 Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»

Інформаційна підтримка: Телеканал ICTV, ТРК «Культура», журнал ART UKRAINE, «Кореспондент», Радіо Свобода, Радіо Ера, інтернет-портал «Наш Київ», Український Театральний Портал

Другие статьи из этого раздела

Владимир Панков и SounDrama

Владимир Панков — московский актер, композитор, режиссер. С ранних лет занимался традиционной русской музыкой (фольком) в коллективе «Веретенце». На первом инструменте, рожке, его учил играть дед Егор, пастух из деревни Плехово в первой фольклорной экспедиции Панкова. Владимир остро чувствует связь с родной землей, трансформируя ее в самобытное театральное искусство. Вместе с возникшим в 2000 году «Пан-квартетом» писал музыку к спектаклям и кинофильмам. В 2003 году вместе со спектаклем «Красная нитка» А. Железцова в «Центре драматургии и режиссуры Рощина и Казанцева» родился новый жанр — личный почерк Панкова и его команды — SounDrama.

Дни Мейерхольда в Украине: Херсон — Киев

9 февраля — День рождения выдающегося театрального деятеля, реформатора, практика и теоретика условного театра, гениального режиссера и актера Всеволода Мейерхольда. В Херсоне в местном Центре им. Мейерхольда вот уже третий год в день его рождения проходит фестиваль режиссерских дебютов «Лютый/Февраль».

Карагьозджу Дженгіз Озек: «У культурному плані Туреччина — країна мозаїчна»

Влітку, коли у багатьох країнах завмирає театральне життя, у Туреччині продовжують влаштовувати вистави традиційного народного театру «Карагьоз». Ця форма тіньового театру поширилася на теренах Османської імперії орієнтовно з XV століття, спочатку як розвага для Султана, а згодом як улюблена забава мешканців стамбульських кварталів. Цього року священний для мусульман місяць Рамазан тривав з 1 до 28 серпня. У цей період, лише після заходу сонця, коли за релігійними канонами дозволяється випити води та перекусити, правовірні мали можливість долучитися і до розваг. Відтак на багатьох майданчиках Стамбула та курортних містечок Туреччини майстри тіньового театру «Карагьоз» дивували новими пригодами чорноокого відчайдухи Карагьоза та його друга Гаджівата як місцеве населення, так і численних туристів. Упродовж століть ці традиційні маски, простака та грамотія, неодноразово трансформувалися, але ніколи не втрачали свого національного колориту та ментальних рис

Венгерский театр боится современности

В целом венгерский театр достаточно традиционный и консервативный, хотя имеет авангардные голоса даже в Национальном театре. Если общество придерживается консервативной ориентации, театр будет традиционным, как у нас. Но в искусстве всегда есть элемент сопротивления, протеста по отношению к мейнстриму

«В Единбурзі „скуповуються“ директори міжнародних фестивалів»

Джон розпочав роботу над фестивалем-2008 з переосмислення його заснування (1947-й рік). Це був страшний час після Другої Світової, і фестиваль був проявом людських фантазій, того, чим Європа могла би бути. Він мав об’єднати Європу і зцілити її після війни. Зараз Джон намагається зрозуміти, чим Європа є сьогодні

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

Самое популярное

Результати «Тижня актуальної п’єси»01 ноября 2011