Результати «Тижня актуальної п’єси» :: Teatre :: современный театр в Украине

Результати «Тижня актуальної п’єси»^{01 ноября 2011}

Закриття Другого фестивалю сучасної драматургії «Тиждень актуальної п’єси» відбулося в кав’ ярні-книгарні «Бабуїн» в суботу, 30 жовтня, о 19:00. Переможців конкурсу фестивальних читок було оголошено, а їх п’єси нагороджено фінансуванням на постановку в розмірі 15 000 кожна.

Фінансування в розмірі 15 000 грн. отримали три п’єси: Тетяна Киценко «Три Ніцше», Євген Марковський «Вбити підара» (з минулого фестивалю, що відбувся у Києві в травні) та Віра Маковій «Буна». Тексти будуть ще доопрацьовані вже в контакті і роботі з театрами та режисерами.
Також члени журі відмітили тексти які їм особливо сподобалися, але в трійку лідерів не війшли:
Катерина Бабкіна «Час комах», Ден Гуменний «Село. Еволюшн» та «Надія», Марися Нікітюк «Дачі», Сашко Брама «Свиняча печінка».

Читання тексту Снігурченко «За склом. Часу нема»

Журі та організатори фестивалю відзначили героїчну та дуже майстерну роботу деяких учасників сценічних читок, зокрема Станіслав Жирков, режисер з театру «Відкритий погляд», був нагороджений премією «улюблений режисер», а акторка Евгенія Гладій була нагороджена премією «улюблена акторка». Станіслав Жирков поставив 9 зразкових читок, Євгенія Гладій також прочитала в великій кількості п’єс, демонструючи неабияку акторську майстерність. Наразі Євгенія Гладій по завершенню фестивалю поїхала до Литви, де за її участі планується прем’єра за п’єсою Ани Яблонської «Язичники».
Надалі в рамках проекту вестиметься робота над постановками, до грудня планується показати широкому загалу якщо не повноцінні вистави, то принаймні ескізи. Конкурс українських п’єс на Третій драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» вважається відкритим від сьогодні. Деталі конкурсу будуть оголошено пізніше.

Театр «Відкритий погляд» читають текст Леванова в Театрі на лівому березі Дніпра. Режисер Станіслав Жирков «Улюблений режисер» фестивалю

Другий драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» відбувався в київських театрах з 22 по 30-е жовтня. Мета фестивалю — стимулювання та розвиток сучасної української драматургії, пошук нових авторів та текстів для театру. Також в цілі проекту входить зорганізувати ознайомлення потенційних постановників, режисерів, художніх керівників, директорів театрів та глядачів з драматичними текстами, які існують на сьогодні у вітчизняному просторі. Цього разу київським глядачам та професіоналам театру були запропоновані тексти не лише українських сучасних авторів, а й найкращі здобутки нової драматургії Польщі, Росії, Сербії та Грузії.

Міхал Вальчак польський драматург. На «Тижні актуальної п’єси» читали його текст «Пісочниця». Фото з творчої зустрічі з Вальчаком

Центр «ТЕКСТ» в партнерстві з Херсонським центром ім. Вс. Мейєрхольда, Київським академічним Молодим театром, Центром сучасного мистецтва «ДАХ,» Київським академічним театром на лівому березі Дніпра, Театром «Відкритий погляд», театральним центром «Пасіка», «Польським інститутом» у Києві та кав’ярнею Бабуїн презентували найкращі здобутки українських авторів, поставлені в контекст Східноєвропейського рівня драматургії.

Проект здійснено за підтримки програми і3 Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»

Інформаційна підтримка: Телеканал ICTV, ТРК «Культура», журнал ART UKRAINE, «Кореспондент», Радіо Свобода, Радіо Ера, інтернет-портал «Наш Київ», Український Театральний Портал

Другие статьи из этого раздела

Сontemporary dance

Марина Лымарь — перформер, хореограф и педагог contemporary dance. В Днепропетровске у Марины есть своя танцевальная школа, носящая название «Другие танцы», а также она является директором-продюсером международного фестиваля современного танца и перформанса «Свободный танец». Уже шестой год подряд совместно с посольствами разных стран в Украине Марина Лымарь организовывает фестиваль contemporary dance. Словосочитание это адекватней вскего не переводить дословно, а прибегнуть к общепринятому среди специалистов термену «театр танца». С тем, что такое «Театр танца» в Украине знакомы мало, об этом и о фестивале «Свободный танец» и рассказывает Марина Лымарь

Театральная Польша

Сегодня Польша — одна из самых сильных театральных стран Европы. Со средины 90-х здесь созрело и вышло в свет мощное поколение режиссеров, драматургов и актеров. Обновившись, творческие элиты, пополнились такими популярными в театральном мире именами как режиссеры Кшиштоф Варликовский, Гжегож Яжина, Ян Клята, драматурги — Дорота Масловская, Павел Демирский и другие.

Коммуналка для Театра

21 января 2011 года в Киеве, в «Дворце Украина», презентовали новую театральную сцену для бездомных театров, и театров, которые ютятся на чрезвычайно малых квадратных метрах. Проект создан спонтанно без какой-либо государственной директивы, без особой поддержки, собственно, из необходимости, из безнадежности, из безысходности и на энтузиазме. Новую театральную площадку образовали в пресс-центре «Дворца», назвав «Малой сценой»

Ave тело!

Марина Лымарь о физическом театре, телесных практиках и судьбе современного перформанса в Украине

Неизвестный Селин

Публикация этих пьес, сценариев и либретто стала своеобразным итогом издания на русском языке основных произведений Луи-Фердинанда Селина и одновременно — важной вехой многолетнего переводческого труда Маруси Климовой, познакомившей русских читателей с многогранным языковым универсумом этого автора. Этот сборник (из-за ограниченного тиража сегодня уже являющийся библиографической редкостью) привлекает внимание, прежде всего, тем, что Селин-драматург в России куда менее известен, чем Селин-прозаик.

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

Самое популярное

Результати «Тижня актуальної п’єси»01 ноября 2011