Андрій Май покаже документальну прем'єру в Сєвєродонецьку

 

14, 15 червня 2016, Сєвєродонецьк

Куратори проекту: Петер Шварц (Берлін/ VladOpera e.V.), Андрій Май (Київ, Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

Драматурги: Олексій Доричевський, Ельвін Рзаєв, Христина Хоменко, Олена Шумейко-Роман

Режисер, сценограф, автор музичної та сценічної композиції: Андрій Май

 

Документальна вистава-кабаре побудована на реальних свідченнях життя акторів театру — мешканців міста Сєвєродонецьк (тимчасового адміністративного центру Луганської області). Це перша експериментальна вистава в репертуарі Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру. З грудня 2014 року театр відновив свою роботу на підконтрольній Україні території, перемістившись з окупованого Луганська до Сєвєродонецька, і отримав у серпні 2015 р. власне приміщення – будівлю Сєвєродонецького міського театру (в аварійному стані).

Постановка здійснена за сприяння об'єднання VladOpera e.V.  (Німеччина) і «Української нової драми» (Україна).

Історія розгортається на тлі подій останніх років і життя в прикордонній зоні АТО. Зовсім поруч від дому героїв війна, а новостворений світ ЛНР і ДНР виглядає цілком реально. «Байки Сєвєра» – це чесна розповідь чотирьох акторів про те, яким вони бачать цей світ, і яким хочуть щоб він був. За два останні роки вони неодноразово потрапляли в ситуації, коли потрібно було робити складний вибір, і швидко. Бігти в бомбосховище, яке на вряд чи захистить, чи ні? Йти на референдум чи ні? Як зберегти відносини з батьками, які підтримують категорично іншу сторону? Ці питання з документальною точністю виринають в мозаїці яскравих номерів в казковому кабаре і апелюють до політичної сатири. Двоє героїв з Сєвєродонецька, ще двоє – з Луганська і Криму, згадують, мріють і живуть.



Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?