Оксана Дудко: «Ми придумали фест, де можна було все»

Львівський фестиваль аматорських театрів і театрів-студій «Драбина» вже вшосте завершив собою мистецький листопад. Розпочата як студентська витівка, «Драбина» за шість років перетворилася на офіційний повномасштабний фестиваль. «Драбина» на сьогодні впевнено зайняла свою нішу в культурному житті міста. Оксана Дудко, одна з організаторів «Драбини», розповідає про фестиваль, його справжні цілі і його невдачі.

Михаил Угаров: «драматурги, как караси, только в чистой воде водятся»

Когда мы в России пришли к тому, что связали рабочим тандемом драматурга с режиссером, мы сдвинулись с места. В одиночку ничего не происходит, драматург может как угодно хорошо писать, это еще не означает, что его будут ставить. Необходимо создания целой цепочки деятелей театра, которые будут работать сообща, в искусство же входят поколениями, и тогда это сильно звучит.

Павло Ар’є: Є така професія — драматург

Про «Бабу Прісю», сучасний театр і державну безпеку

Андрій Жолдак. Митець без держави

Зранку я люблю записувати в щоденник свіжі думки, тим паче, що зараз я готую книжку з теорії, яка називається «Як убити поганого актора», — праця, що виросла з мого однойменного семінару. Саме в щоденнику я почав описувати ті теми, які мене хвилюють. Сьогодні це — трагедія: що таке трагедія в театрі, літературі, мистецтві і в житті, і якими засобами можна доносити її до глядача. Є такий відомий італійський режисер Ромео Кастелуччі, він теж дотримується думки, що світові зараз потрібна трагедія — у нього взагалі є цілий цикл вистав по столицях Європи, який так і називається «Трагедія, яка породжує сама себе».

Синтетический NET 2007

Театральный фестиваль NET в Москве — это возможность открытого диалога об экспериментах и новых возможностях театра. Уже девять лет его организаторы, театральные критики во главе с Мариной Давыдовой и Романом Должанским знакомят москвичей с последними европейскими театральными тенденциями. На этом фестивале несколько лет назад были представители и от Украины в лице незабвенного эпатажного Жолдака («Один день Ивана Денисовича»). Далеко не все, что показывают в рамках фестиваля, является вершинами мирового театра, но в целом фестиваль всегда отражает палитру современных европейских театральных поисков