Британская сцена: картина из осколков

Четко сказать, что популярно в Англии, сложно, но у британского театра есть одна яркая особенность — он логоцентричен. Здесь много говорят. В Роял Корт (Royal Court Theatre) так и сказали: «Могут десять минут только трепаться» — дает о себе знать непрерывающаяся со времен самого Шекспира драматургическая традиция.

Антон Адасинский о философии жизни DEREVO

Артисты этого театра придерживаются жесткого распорядка дня, соблюдают диеты, проводят все свое время в тренировках, чаще всего, молчат, а когда говорят — делают это с помощью танца. Театр DEREVO — уникальный коллектив, обращенный к так называемому физическому театру, театру тела. В основе техники DEREVOяпонский танец буто («танец темноты», его основатель Татцуми Хиджиката), а также пантомима, клоунада, фламенко, балет и другие техники танца. Зная множество языков движения, DEREVOговорит на своем.

Оксана Дудко: «Ми придумали фест, де можна було все»

Львівський фестиваль аматорських театрів і театрів-студій «Драбина» вже вшосте завершив собою мистецький листопад. Розпочата як студентська витівка, «Драбина» за шість років перетворилася на офіційний повномасштабний фестиваль. «Драбина» на сьогодні впевнено зайняла свою нішу в культурному житті міста. Оксана Дудко, одна з організаторів «Драбини», розповідає про фестиваль, його справжні цілі і його невдачі.

Поиграем в Чонкина?

Поздно ночью в Театре на левом берегу Днепра, в последнем оплоте борьбы искусства с потреблением, возвышающегося среди торговых точек Левого берега, словно башня, — остались всего несколько человек: Александр Кобзарь, Андрей Саминин, Максим с фотоаппаратурой, похожей на газовые фонари, и я. Итак, с чего начнем?

Театр як соціальний проект

Німецька театральна компанія «Ріміні Протокол» працює в жанрі документального театру, створюючи вистави на межі мистецтва і соціальних досліджень, інформування і рольових ігор. Колектив, заснований Даніелем Ветцелем, Штефаном Кегі та Хельгард Хауг, видозмінив сам підхід до створення театру: авторів, акторів та режисерів в ньому більше немає, сценою виступає дійсність, актори і публіка часто — одні й ті самі люди. Персонажі з підмостків сцени розповідають справжні історії, реальні події перетворюються на вистави