Драматургічна лабораторія «Тиждень української актуальної п’єси» :: Teatre

НЕЗАЛЕЖНИЙ ЦЕНТР «ТЕКСТ»

ЛАБОРАТОРІЯ СУЧАСНОЇ ДРАМАТУРГІЇ ЦСМ «ДАХ»

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ІМ. ЛЕСЯ КУРБАСА

«ДРАМПОРТАЛ» КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНІ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА «СУЗІР’Я»

представляють проект:

Драматургічна лабораторія^{09 мая 2011}

«Тиждень української актуальної п’єси»

(11–16 травня 2011 року)

партнери проекту:

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ ЦЕНТР «ПАСІКА»

ТЕАТР «ВІДКРИТИЙ ПОГЛЯД»

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ на ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

ХЕРСОНСЬКИЙ ЦЕНТР ім. ВСЕВОЛОДА МЕЙЕРХОЛЬДА

ЛЬВІВСЬКИЙ ДРАМАТУРГІЧНИЙ КОНКУРС «ДРАМА.UA«

11–16 травня у Києві відбудеться проект Драматургічна лабораторія «Тиждень української актуальної п’єси», в рамках якого у форматі читань будуть представлені тексти cучасних українських драматургів. Проект створений за ініціативою молодих українських критиків та режисерів, спрямований на відкриття нових імен, консолідацію молодого театрального руху та об’єднання зусиль осередків, які займаються проблемами сучасної драматургії. Основна програма «Тижня» сформована на основі конкурсу, на який надійшло понад 120 текстів з усієї України. В рамках офф-програми «Тижня» будуть представлені твори молодих драматургів, яких обрав до своєї лабораторії лондонський театр Роял Корт, а також тексти українських авторів російської хвилі «Нової драми» Максима Курочкіна та Наталії Ворожбит. Остання п’єса трагічно загиблої Анни Яблонської читатиметься в її пам’ять у п’ятницю 13-го в Центрі Леся Курбаса. Проект ініційований незалежним Центром «Текст». Співорганізаторами заходу виступили Лабораторія сучасної драматургії ЦСМ «ДАХ», Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, „ДрамПортал Київської академічної майстерні театрального мистецтва «СУЗІР’Я», Херсонський центр ім. Всеволода Мейерхольда.

Вхід на всі заходи, окрім читання «Смешанных чувств» Наталії Ворожбит (15 травня, 19:00 Молодий театр), є безкоштовним.

Медіа-партнери: Журнал «Український Тиждень», Teatre.com.ua

З питань акредитації звертатися за телефоном +38 067 946 06 50

Детальніша інформація за телефоном +38 050 356 40 24

Другие статьи из этого раздела

Дмитрий Богомазов: «Быть живым сегодня – уже героизм»

Режиссер, поставивший рекордное для Украины количество спектаклей по Шекспиру о Гамлете, его авторе и «героическом» в современном театре

Небайдуже світло театру

Я прийшов сюди звичайним монтувальником, чудові хлопці тоді були в монтувальному цеху. Колективу я не знав, а вони мене добре прийняли. Я вперше змонтував із ними декорації, а потім ми залишилися подивитися виставу. Тоді вистава мені не видалася цікавою, але сама атмосфера всередині колективу булла цікавою. І так з першого дня, чим далі, тим цікавіше мені стало працювати

Антон Адасинский о философии жизни DEREVO

Артисты этого театра придерживаются жесткого распорядка дня, соблюдают диеты, проводят все свое время в тренировках, чаще всего, молчат, а когда говорят — делают это с помощью танца. Театр DEREVO — уникальный коллектив, обращенный к так называемому физическому театру, театру тела. В основе техники DEREVOяпонский танец буто («танец темноты», его основатель Татцуми Хиджиката), а также пантомима, клоунада, фламенко, балет и другие техники танца. Зная множество языков движения, DEREVOговорит на своем.

Лариса Паріс. Фрагменти-уривки

Лариса Паріс — одна з найсамобутніших персонажів українського театру. Акторка, драматург і режисер, вона не розділяє творчість і життя, втілюючи мрію митців двадцятого століття — творити щосекундно. Паріс не відтворює на сцені типаж, вона створює химерний образ-персонаж, її ролі по-різному, але майже завжди дивні, яскраво окреслені, наведені жирним маркером. Серед авторів, що вона ставила: Гофман під музику Стравінського, Беккет, Іонеско, Евріпід, Чехов. Репертуар Лариси винятковий, вона звертається до складних інтелектуальних текстів

Хороший критик — смирный критик

Одно из самых распространенных отечественных заблуждений: нынешняя театральная критика стала слишком острой, наглой, временами прямо-таки хамской. То ли дело критика прежних лет. Вот тогда были мыслители, а не щелкоперы. Они пытались вникнуть в замысел художника, они вели с ним уважительный разговор, они помогали ему понять самого себя. Для них искусство (и художник) было свято, для нынешних — ничего святого нет

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

Самое популярное

Драматургічна лабораторія09 мая 2011