Павел Руднев: Харьковский феномен

В меньших масштабах, но харьковский феномен повторяет ситуацию театральной Москвы, где открытые площадки совершили целую революцию, разрушив монополию репертуарных театров на публичные зрелища. У молодых художников появились места, куда можно принести свою идею, реализоваться, быть услышанным, раскрепостилась и гастрольно-фестивальная практика. С появлением открытых площадок (то есть театров без трупп и стабильного репертуара, управляемых командой менеджеров) репертуарный театр начинает чувствовать себя в тисках конкуренции

Небайдуже світло театру

Я прийшов сюди звичайним монтувальником, чудові хлопці тоді були в монтувальному цеху. Колективу я не знав, а вони мене добре прийняли. Я вперше змонтував із ними декорації, а потім ми залишилися подивитися виставу. Тоді вистава мені не видалася цікавою, але сама атмосфера всередині колективу булла цікавою. І так з першого дня, чим далі, тим цікавіше мені стало працювати

Міхал Вальчак: «Театр не повинен бути дзеркалом реальності, для цього є газети і телебачення»

Я думаю, що в Польщі є своєрідний розподіл драматургів: автори, що тяжіють до реалізму, та ті, що надають перевагу сюрреалізму та символізму. В моєму оточенні було більше людей, які розумілися на абсурді та гротеску як методах написання. Герої моїх п’єс змальовані в сюрреалістичній манері, вони говорять метафорами, що й дає підстави критикам відносити мене до поетичного напрямку.

Дни Мейерхольда в Украине: Херсон — Киев

9 февраля — День рождения выдающегося театрального деятеля, реформатора, практика и теоретика условного театра, гениального режиссера и актера Всеволода Мейерхольда. В Херсоне в местном Центре им. Мейерхольда вот уже третий год в день его рождения проходит фестиваль режиссерских дебютов «Лютый/Февраль».

«ЁЛКИ — 7»

«Ёлки» в театре — это длительная пауза в репертуаре, которая начинается в День Святого Николая и длится вплоть до Старого Нового года. В это время театральные залы заполняются детской аудиторией, а сцены — Пиратами, Змеями Горынычами, Шоколадными Сырками и прочими персонажами. Для каждого актера «Елки» — это свой «праздник»: возможность пообщаться с детьми, заработать немного денег или сыграть неожиданный юмористический экспромт, пользуясь тем, что дети не искушены во взрослых шутках.