НЕЗАЛЕЖНИЙ ЦЕНТР «ТЕКСТ»

ЛАБОРАТОРІЯ СУЧАСНОЇ ДРАМАТУРГІЇ ЦСМ «ДАХ»

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ІМ. ЛЕСЯ КУРБАСА

«ДРАМПОРТАЛ» КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНІ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА «СУЗІР’Я»

представляють проект:

Драматургічна лабораторія09 мая 2011

«Тиждень української актуальної п’єси»

(11–16 травня 2011 року)

партнери проекту:

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ ЦЕНТР «ПАСІКА»

ТЕАТР «ВІДКРИТИЙ ПОГЛЯД»

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ на ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

ХЕРСОНСЬКИЙ ЦЕНТР ім. ВСЕВОЛОДА МЕЙЕРХОЛЬДА

ЛЬВІВСЬКИЙ ДРАМАТУРГІЧНИЙ КОНКУРС «ДРАМА.UA«

11–16 травня у Києві відбудеться проект Драматургічна лабораторія «Тиждень української актуальної п’єси», в рамках якого у форматі читань будуть представлені тексти cучасних українських драматургів. Проект створений за ініціативою молодих українських критиків та режисерів, спрямований на відкриття нових імен, консолідацію молодого театрального руху та об’єднання зусиль осередків, які займаються проблемами сучасної драматургії. Основна програма «Тижня» сформована на основі конкурсу, на який надійшло понад 120 текстів з усієї України. В рамках офф-програми «Тижня» будуть представлені твори молодих драматургів, яких обрав до своєї лабораторії лондонський театр Роял Корт, а також тексти українських авторів російської хвилі «Нової драми» Максима Курочкіна та Наталії Ворожбит. Остання п’єса трагічно загиблої Анни Яблонської читатиметься в її пам’ять у п’ятницю 13-го в Центрі Леся Курбаса. Проект ініційований незалежним Центром «Текст». Співорганізаторами заходу виступили Лабораторія сучасної драматургії ЦСМ «ДАХ», Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, „ДрамПортал Київської академічної майстерні театрального мистецтва «СУЗІР’Я», Херсонський центр ім. Всеволода Мейерхольда.

Вхід на всі заходи, окрім читання «Смешанных чувств» Наталії Ворожбит (15 травня, 19:00 Молодий театр), є безкоштовним.

Медіа-партнери: Журнал «Український Тиждень», Teatre.com.ua

З питань акредитації звертатися за телефоном +38 067 946 06 50

Детальніша інформація за телефоном +38 050 356 40 24


Другие статьи из этого раздела
  • Разговоры о современном французском театре. Филипп Кальварио

    Раньше во Франции был журнал «Театр», но, похоже, он был не слишком популярным среди читателей, и его больше нет. В основном театральная критика сосредоточена во влиятельных газетах типа «Фигаро», «Монд»…
  • Михаил Угаров: «драматурги, как караси, только в чистой воде водятся»

    Когда мы в России пришли к тому, что связали рабочим тандемом драматурга с режиссером, мы сдвинулись с места. В одиночку ничего не происходит, драматург может как угодно хорошо писать, это еще не означает, что его будут ставить. Необходимо создания целой цепочки деятелей театра, которые будут работать сообща, в искусство же входят поколениями, и тогда это сильно звучит.
  • Анатолий Васильев: «Европа стремится быть похожей на Советский Союз»

    Я устал от подвигов театра и от одиночества в театре. От зависти или раздражения коллег. Я устал от себя самого. Еще это связано с тем, что Европа все больше и больше стремится быть похожей на великий Советский Союз. Шествие социалистических надежд здесь очень сильно. Но вместе со строительством декоративного социализма для некурящих происходит колоссальное усиление власти администрации.
  • Львівський театр ім. Леся Курбаса. Володимир Кучинський: пряма мова

    Театр Курбаса з’явився в карнавальний час, у постмодерні 80-ті, з притаманною їм енергією руйнації. Це було напередодні кінця радянської епохи, коли країна розвалювалася, а ті хто її розвалювали були наділені шаленою енергією руйнацією. З цієї енергії наші вистави були неймовірно азартними, вибудованими на імпровізації, на шаленому драйві. Ми були молодими максималістами.Радянське керівництво спробувало нам завадити відкритися, але оскільки нічого антирадянського ми не робили, то по суті влада лише створила нам неабияку рекламу
  • Один день у «Кімнаті»

    Із репетицій Театру в кімнаті, 2013– 2014 роки

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?