Режисерка вистави «Ножі в курках» поставила новелу М. Коцюбинського06 декабря 2016

 

8 грудня, початок о 19:00

Харків, Будинок Актора (вул. Манізера, 3).

 

Днями у Харкові відбулася прем’єра вистави «Тіні забутих предків». Перша вистава творчого простору «І.Гра» стала першим у місті сценічним втіленням класичної новели Михайла Коцюбинського. Після кінопостановки Сергія Параджанова ця історія здавалась назавжди пов’язаною з гуцульським колоритом, костюмами та обрядами. У такому ж ключі підходять до «Тіней» в театральних постановках по всій Україні. Розірвати цей зв’язок з етнографією, показати глибинну, загальнолюдську суть історії Івана і Марічки стало одним із завдань молодої режисерки Ольги Туруті-Прасолової. Менше трембіт і гуцульських обрядів, більше того, що залишається актуальним тут і зараз — для нинішнього покоління ця історія, перш за все, про те, як важко знайти свою любов, як легко її втратити, і як нестерпно жити без неї.

«В Україні інсценування повісті створювалися неодноразово. Наприклад, в 2013 році відбулася прем» єра спектаклю в Рівненському академічному українському музично-драматичному театрі. На сцені грали справжні трембіти, а за костюмами режисер спеціально їздив в Яворів, де і відбувалася дія повісті. А в Харкові ні трембіт, ні достовірних нарядів, ні автентичних весільних або похоронних церемоній на сцені немає — це абсолютно зайве, — вважає режисерка Ольга Турута-Прасолова. «Ця постановка — мій погляд на історію Івана і Марічки, з мого часу, з мого місця, — каже постановниця. — Але це не означає, що я повністю осучаснила п'єсу, що Марічка буде студенткою Академії культури, а Іван — випускником юрфаку. Ні, ми радше намагаємося уникнути будь-прив’язки до конкретного часу, місця. Ця історія — поза часом і місцем.


Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?