Режисер з окупованого Криму призвичаюється до Черкас

Антон Романов почав працювати в театрі за контрактом

 

Режисер із Сімферополя Антон Романов, який змушений був покинути Крим через окупацію півострову Росією, осів у Черкасах і взявся за постановку вистави "Сніданок з ворогом" на сцені обласного академічного музично-драматичного театру, повідомляє «Рідна Черкащина».

"Антон прожив драматичний період свого життя й творчості. Відтинок часу з "Театром на Москальці", котрий виконував дуже важливу функцію в українському театральному просторі як одна з найяскравіших експериментальних сцен в Сімферополі, Криму, на превеликий жаль, закінчився. Останні вистави цього театру, щоправда, вже з іншою назвою, у постановці Антона супроводжувалися провокаціями з одного боку, з іншого – стоїцизмом глядачів, які приходом у цей театр демонстрували свою українськість і підтримку українського Криму, – розповідає художній керівник театру Сергій Проскурня. – Дебют Антона Романова в Черкасах буде прем’єра 30 травня, відразу після закінчення фестивалю "Сцена людства", і це буде вистава за абсурдистською комедією Фернандо Аррабаля "Пікнік". У версії Романова й нашого театру вистава буде називатися "Сніданок з ворогом". І вже ця назва символізує актуальність цієї теми".

Аррабаль – один із засновників театру абсурду разом із Беккетом і Іонеско. "Пікнік" – перша п’єса Аррабаля, яка була написана під враженням громадської війни в Іспанії.

"Але це комедія. Як говорив сам Аррабаль – наївна комедія. Ми трохи її переробили.  Будемо сподіватися, що вистава буде актуальною, з гострим гумором", – каже Романов.

Цікаво, що "Сніданок з ворогом" стала останньою виставою у постановці Романова на сцені театру в Сімферополі.

У 2012 році Романов увійшов до п’ятірки кращих на першому фестивалі молодих українських режисерів у Білій Церкві. Тоді Антон отримав нагороду за "культуру сценічного втілення" у виставі "Очі блакитного пса".



Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?