Драматургічна лабораторія «Тиждень української актуальної п’єси» :: Teatre

НЕЗАЛЕЖНИЙ ЦЕНТР «ТЕКСТ»

ЛАБОРАТОРІЯ СУЧАСНОЇ ДРАМАТУРГІЇ ЦСМ «ДАХ»

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ІМ. ЛЕСЯ КУРБАСА

«ДРАМПОРТАЛ» КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНІ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА «СУЗІР’Я»

представляють проект:

Драматургічна лабораторія^{09 мая 2011}

«Тиждень української актуальної п’єси»

(11–16 травня 2011 року)

партнери проекту:

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ ЦЕНТР «ПАСІКА»

ТЕАТР «ВІДКРИТИЙ ПОГЛЯД»

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ на ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

ХЕРСОНСЬКИЙ ЦЕНТР ім. ВСЕВОЛОДА МЕЙЕРХОЛЬДА

ЛЬВІВСЬКИЙ ДРАМАТУРГІЧНИЙ КОНКУРС «ДРАМА.UA«

11–16 травня у Києві відбудеться проект Драматургічна лабораторія «Тиждень української актуальної п’єси», в рамках якого у форматі читань будуть представлені тексти cучасних українських драматургів. Проект створений за ініціативою молодих українських критиків та режисерів, спрямований на відкриття нових імен, консолідацію молодого театрального руху та об’єднання зусиль осередків, які займаються проблемами сучасної драматургії. Основна програма «Тижня» сформована на основі конкурсу, на який надійшло понад 120 текстів з усієї України. В рамках офф-програми «Тижня» будуть представлені твори молодих драматургів, яких обрав до своєї лабораторії лондонський театр Роял Корт, а також тексти українських авторів російської хвилі «Нової драми» Максима Курочкіна та Наталії Ворожбит. Остання п’єса трагічно загиблої Анни Яблонської читатиметься в її пам’ять у п’ятницю 13-го в Центрі Леся Курбаса. Проект ініційований незалежним Центром «Текст». Співорганізаторами заходу виступили Лабораторія сучасної драматургії ЦСМ «ДАХ», Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, „ДрамПортал Київської академічної майстерні театрального мистецтва «СУЗІР’Я», Херсонський центр ім. Всеволода Мейерхольда.

Вхід на всі заходи, окрім читання «Смешанных чувств» Наталії Ворожбит (15 травня, 19:00 Молодий театр), є безкоштовним.

Медіа-партнери: Журнал «Український Тиждень», Teatre.com.ua

З питань акредитації звертатися за телефоном +38 067 946 06 50

Детальніша інформація за телефоном +38 050 356 40 24

Другие статьи из этого раздела

Один день у «Кімнаті»

Із репетицій Театру в кімнаті, 2013– 2014 роки

Максим Курочкин: «Столкновения с новой киевской энергией я жду с нетерпением»

Проблема глобального характера заключается в том, что у украинского общества и театра нет запроса на встречу с реальным человеком сегодняшнего дня. Герой, которого хотят видеть на сцене, должен быть с литературной гнильцой, ему в помощь должна быть выстроена система интерпретаций, он должен быть сегодняшний, но через Шекспира, Достоевского, Карпенко-Карого. Это все совершенно понятно, но основа этого явления, вызывает во мне мало уважения: это и лень, и слабость, и просто отказ от жизни. Люди отказываются жить: я ставлю Шекспира — я не живу.

«Останній романтик» Ромео Кастеллуччі: «Театр витісняє дійсність»

Вистави провокативного італійця Ромео Кастеллуччі часто сповнені жорстокості та апокаліптичних мотивів, але завжди змістовні і неймовірно прекрасні. Володарю численних нагород, куратору театральної секції Венеційської бієнале (2005), співкерівнику Авіньйонського фестивалю (2008), йому завжди раді на найбільших театральних форумах світу. Так, і цьогоріч вистава Кастелуччі «Проект J . Про концепцію Лику Сина Божого» стала чи не центральною подією Чеховського фестивалю. Днями вона буде показана в Авіньйоні. Не менший резонанс від цього спектаклю очікується восени на Вроцлавському фесті «Діалог»…

Явор Гырдев: «Театр — маргинальное, а не массовое искусство, это надо помнить»

У нас в Болгарии репертуарный театр, но денег нет. Нет такой ситуации, как в Москве, когда театр настолько востребован. А в начале 90-х у нас пытались сменить театральную систему репертуарных театров поддерживаемых государством, поскольку казалось, что вся проблема в этой старинной и прогнившей системе. Мы вводили рыночный механизм, чтобы актеры работали на гонорарах — кто лучше работает, тот получает больше. Было сложно, и экономически это не получилось, потому что у нас нет того рынка, который мог бы вынести такую систему театра, театр ведь очень маргинальная история, и театралов мало.

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

Самое популярное

Драматургічна лабораторія09 мая 2011