Осень 2010: Кукольники всего мира в Петербурге

26 августа — 6 сентября в Санкт-Петербурге проходил Первый Всемирный фестиваль школ кукольников. Исчерченный водными каналами, как кровеносными сосудами, Санкт-Петербург причудливо отражает образы паяцев, арлекинов и уличных балагуров. Здесь витает дух литературных марионеток и театральных силуэтов, наполняя город таинственной атмосферой Игры. Неслучайно именно Санкт-Петербург гостеприимно распахнул свои «руки-мосты» для встречи необыкновенных гостей — кукольников.

Список п’єс  «Тижня актуальної п’єси»

На адресу фестивалю надійшло близько 90 нових українських п’єс, серед яких було обрано 20 текстів для публічних читань

Буто. Истоки «танца тьмы»

Танец Буто родился в Японии на руинах Второй мировой войны, в пыли ядерного взрыва, и на пересечении работы двух разных, но одинаково ярких личностей — Хиджикаты Татцуми и Кацу Оно. — Демона и Святого, по словам известного исследователя буто Марка Холборна

Карагьозджу Дженгіз Озек: «У культурному плані Туреччина — країна мозаїчна»

Влітку, коли у багатьох країнах завмирає театральне життя, у Туреччині продовжують влаштовувати вистави традиційного народного театру «Карагьоз». Ця форма тіньового театру поширилася на теренах Османської імперії орієнтовно з XV століття, спочатку як розвага для Султана, а згодом як улюблена забава мешканців стамбульських кварталів. Цього року священний для мусульман місяць Рамазан тривав з 1 до 28 серпня. У цей період, лише після заходу сонця, коли за релігійними канонами дозволяється випити води та перекусити, правовірні мали можливість долучитися і до розваг. Відтак на багатьох майданчиках Стамбула та курортних містечок Туреччини майстри тіньового театру «Карагьоз» дивували новими пригодами чорноокого відчайдухи Карагьоза та його друга Гаджівата як місцеве населення, так і численних туристів. Упродовж століть ці традиційні маски, простака та грамотія, неодноразово трансформувалися, але ніколи не втрачали свого національного колориту та ментальних рис

Театр як соціальний проект

Німецька театральна компанія «Ріміні Протокол» працює в жанрі документального театру, створюючи вистави на межі мистецтва і соціальних досліджень, інформування і рольових ігор. Колектив, заснований Даніелем Ветцелем, Штефаном Кегі та Хельгард Хауг, видозмінив сам підхід до створення театру: авторів, акторів та режисерів в ньому більше немає, сценою виступає дійсність, актори і публіка часто — одні й ті самі люди. Персонажі з підмостків сцени розповідають справжні історії, реальні події перетворюються на вистави