НЕЗАЛЕЖНИЙ ЦЕНТР «ТЕКСТ»

ЛАБОРАТОРІЯ СУЧАСНОЇ ДРАМАТУРГІЇ ЦСМ «ДАХ»

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ІМ. ЛЕСЯ КУРБАСА

«ДРАМПОРТАЛ» КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНІ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА «СУЗІР’Я»

представляють проект:

Драматургічна лабораторія09 мая 2011

«Тиждень української актуальної п’єси»

(11–16 травня 2011 року)

партнери проекту:

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ ЦЕНТР «ПАСІКА»

ТЕАТР «ВІДКРИТИЙ ПОГЛЯД»

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ на ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

ХЕРСОНСЬКИЙ ЦЕНТР ім. ВСЕВОЛОДА МЕЙЕРХОЛЬДА

ЛЬВІВСЬКИЙ ДРАМАТУРГІЧНИЙ КОНКУРС «ДРАМА.UA«

11–16 травня у Києві відбудеться проект Драматургічна лабораторія «Тиждень української актуальної п’єси», в рамках якого у форматі читань будуть представлені тексти cучасних українських драматургів. Проект створений за ініціативою молодих українських критиків та режисерів, спрямований на відкриття нових імен, консолідацію молодого театрального руху та об’єднання зусиль осередків, які займаються проблемами сучасної драматургії. Основна програма «Тижня» сформована на основі конкурсу, на який надійшло понад 120 текстів з усієї України. В рамках офф-програми «Тижня» будуть представлені твори молодих драматургів, яких обрав до своєї лабораторії лондонський театр Роял Корт, а також тексти українських авторів російської хвилі «Нової драми» Максима Курочкіна та Наталії Ворожбит. Остання п’єса трагічно загиблої Анни Яблонської читатиметься в її пам’ять у п’ятницю 13-го в Центрі Леся Курбаса. Проект ініційований незалежним Центром «Текст». Співорганізаторами заходу виступили Лабораторія сучасної драматургії ЦСМ «ДАХ», Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, „ДрамПортал Київської академічної майстерні театрального мистецтва «СУЗІР’Я», Херсонський центр ім. Всеволода Мейерхольда.

Вхід на всі заходи, окрім читання «Смешанных чувств» Наталії Ворожбит (15 травня, 19:00 Молодий театр), є безкоштовним.

Медіа-партнери: Журнал «Український Тиждень», Teatre.com.ua

З питань акредитації звертатися за телефоном +38 067 946 06 50

Детальніша інформація за телефоном +38 050 356 40 24


Другие статьи из этого раздела
→ ←
  • Михаил Угаров: «драматурги, как караси, только в чистой воде водятся»

    Когда мы в России пришли к тому, что связали рабочим тандемом драматурга с режиссером, мы сдвинулись с места. В одиночку ничего не происходит, драматург может как угодно хорошо писать, это еще не означает, что его будут ставить. Необходимо создания целой цепочки деятелей театра, которые будут работать сообща, в искусство же входят поколениями, и тогда это сильно звучит.
  • «Клас-акт»: челендж для акторів і можливість «розправити крила» для дітей

    Українські актори про специфіку роботи у виставі за п'єсами підлітків та про можливості освітнього проекту
  • Минус один в новом сезоне

    Не исключено, что в следующем театральном сезоне Киев останется еще без одного театра, по иронии судьбы, с одноименным названием. Тревожные слухи вокруг перспектив на жизнь «Муниципального театра „Киев“, обосновавшегося в здании бывшего кинотеатра „Краков“ на Русановской Набережной, вьются уже не первый год. Это здание, расположенное в достаточно престижном районе Киева, будоражит коммерческие фантазии „деловых людей“ очевидным и нереализованным потенциалом финансового „удоя“
  • Хореограф в екзилії

    «Я ламаю ритм музики як такий. Я пробую відчути композитора. Хореографи, як правило, чують лише головний ритм, а я чую нюанси. І я вибудовую паралельний ритм, який доповнює чи створює музику з пластики та звуків». Сергій Швидкий — український хореограф-експерементатор. Балетом почав займатися з 10 років. Був вимушений виїхати з України до Канади, де і проживає по нині. Працює шофером лімузина, ставить фігурне катання, набігами приїздить до України. Привозить спектаклі апробовані на Міжнародних фестивалях, такі як «у полоні Кармен у полоні»
  • Театр як соціальний проект

    Німецька театральна компанія «Ріміні Протокол» працює в жанрі документального театру, створюючи вистави на межі мистецтва і соціальних досліджень, інформування і рольових ігор. Колектив, заснований Даніелем Ветцелем, Штефаном Кегі та Хельгард Хауг, видозмінив сам підхід до створення театру: авторів, акторів та режисерів в ньому більше немає, сценою виступає дійсність, актори і публіка часто — одні й ті самі люди. Персонажі з підмостків сцени розповідають справжні історії, реальні події перетворюються на вистави

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?