Драматургічна лабораторія «Тиждень української актуальної п’єси» :: Teatre

НЕЗАЛЕЖНИЙ ЦЕНТР «ТЕКСТ»

ЛАБОРАТОРІЯ СУЧАСНОЇ ДРАМАТУРГІЇ ЦСМ «ДАХ»

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ІМ. ЛЕСЯ КУРБАСА

«ДРАМПОРТАЛ» КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНІ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА «СУЗІР’Я»

представляють проект:

Драматургічна лабораторія^{09 мая 2011}

«Тиждень української актуальної п’єси»

(11–16 травня 2011 року)

партнери проекту:

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНИЙ ЦЕНТР «ПАСІКА»

ТЕАТР «ВІДКРИТИЙ ПОГЛЯД»

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ДРАМИ І КОМЕДІЇ на ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ДНІПРА

ХЕРСОНСЬКИЙ ЦЕНТР ім. ВСЕВОЛОДА МЕЙЕРХОЛЬДА

ЛЬВІВСЬКИЙ ДРАМАТУРГІЧНИЙ КОНКУРС «ДРАМА.UA«

11–16 травня у Києві відбудеться проект Драматургічна лабораторія «Тиждень української актуальної п’єси», в рамках якого у форматі читань будуть представлені тексти cучасних українських драматургів. Проект створений за ініціативою молодих українських критиків та режисерів, спрямований на відкриття нових імен, консолідацію молодого театрального руху та об’єднання зусиль осередків, які займаються проблемами сучасної драматургії. Основна програма «Тижня» сформована на основі конкурсу, на який надійшло понад 120 текстів з усієї України. В рамках офф-програми «Тижня» будуть представлені твори молодих драматургів, яких обрав до своєї лабораторії лондонський театр Роял Корт, а також тексти українських авторів російської хвилі «Нової драми» Максима Курочкіна та Наталії Ворожбит. Остання п’єса трагічно загиблої Анни Яблонської читатиметься в її пам’ять у п’ятницю 13-го в Центрі Леся Курбаса. Проект ініційований незалежним Центром «Текст». Співорганізаторами заходу виступили Лабораторія сучасної драматургії ЦСМ «ДАХ», Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, „ДрамПортал Київської академічної майстерні театрального мистецтва «СУЗІР’Я», Херсонський центр ім. Всеволода Мейерхольда.

Вхід на всі заходи, окрім читання «Смешанных чувств» Наталії Ворожбит (15 травня, 19:00 Молодий театр), є безкоштовним.

Медіа-партнери: Журнал «Український Тиждень», Teatre.com.ua

З питань акредитації звертатися за телефоном +38 067 946 06 50

Детальніша інформація за телефоном +38 050 356 40 24

Другие статьи из этого раздела

Мілена Богавац про сучасну сербську драматургію

Як генерація письменників ми з’явились у таких обставинах і вирішили не погоджуватись зі статусом кво. Мая Пелевич, Мілан Маркович, Філіп Вуйошевич і я згуртувалися в рамках проекту розвитку і промоції нового драматичного писання, який деякий час відбувався при Народному театрі в Белграді. Очолював цей проект драматург Мілош Кречкович, а співпрацювали з проектом багато драматургів, режисерів і літературних менеджерів. «НАДА» (НовА ДрамА) пропонувала майстерні розвитку драматичного тексту, методологічно засновані на принципах лондонського театру «Роял Корт».

Гример без грима

До того, как я попала в театр, у меня было несколько профессий. А, когда я пришла в театр и начала работать художником-гримёром, поняла — я на своём месте. Ещё со школы я занималась в театральных кружках, участвовала в спектаклях. Режиссёры советовали идти учиться, но что-то меня останавливало.

Коммуналка для Театра

21 января 2011 года в Киеве, в «Дворце Украина», презентовали новую театральную сцену для бездомных театров, и театров, которые ютятся на чрезвычайно малых квадратных метрах. Проект создан спонтанно без какой-либо государственной директивы, без особой поддержки, собственно, из необходимости, из безнадежности, из безысходности и на энтузиазме. Новую театральную площадку образовали в пресс-центре «Дворца», назвав «Малой сценой»

Міхал Вальчак: «Театр не повинен бути дзеркалом реальності, для цього є газети і телебачення»

Я думаю, що в Польщі є своєрідний розподіл драматургів: автори, що тяжіють до реалізму, та ті, що надають перевагу сюрреалізму та символізму. В моєму оточенні було більше людей, які розумілися на абсурді та гротеску як методах написання. Герої моїх п’єс змальовані в сюрреалістичній манері, вони говорять метафорами, що й дає підстави критикам відносити мене до поетичного напрямку.

Голос суфлера

До появи професії режисера та репертуарного театру, вистави могли ставити днів за десять, актори легко вдавалися до таких авантюр, покладаючись на приховану в спеціальній будці на сцені людину, яка у будь-який момент могла підказати текст чи дію. Зрештою, в усьому театрі була лише одна особа, яка знала всі тексти «на зубок» і не мала права на помилку, — це суфлер

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

Самое популярное

Драматургічна лабораторія09 мая 2011