Турне харківського Елвіса містами України27 июня 2012

Ярослава Тимощук

28 травня в Києво-Могилянському театральному центрі «Пасіка» було показано спектакль «Червоний Елвіс» Харківського театрального колективу «Арабески». Цю ж виставу у рамках турне театральної студії містами України та Польщі продемонстрували 30 травня у Луцьку.

Постановка «Червоний Елвіс» — зразок авангардного театрального мистецтва, що декларує експериментальність, шокує незвиклого до ненормативної лексики обивателя і використовує максимум засобів комунікації із глядачем.

Історія виникнення самої п’єси така: молода сімейна пара — Валентин Панюта й Тетяна Міхіна, — чекаючи на дитину, документували процес вагітності, на основі цього матеріалу у співпраці із письменником Сергієм Жаданом і було створено «Червоного Елвіса». Текст складається із шести новел (на сцені — дій): «Як схуднути без дієти», «Як влаштувати незабутню корпоративну вечірку», «Як зберегти родинний затишок», «Як відмовити рекламному агенту», «Як харчуватися в супермаркетах», «Як убити всіх». Ці питання — фундаментальні для самотньої вагітної домогосподарки — центрального образу вистави.

Майбутня матір Елвіса опиняється віч-на-віч із породженнями системи: працівниками муніципальної служби, які мають виплатити вагітній домогосподарці соціальну допомогу; рекламними агентами; голосами, які зомбують обіцянками схуднути без дієт. Усі вони одержимі однією метою — вплинути на свідомість вразливої жінки та створити ілюзію вибору. Вона ж бореться із споживацьким суспільством за свободу своєї ще не народженої дитини. І покладає надії на Елвіса, який, на її думку, мусить кинути виклик системі. Метафоричний текст п’єси насичений виразною символікою і просякнутий гумором та іронією.

Головний символ вистави — пересувна конструкція насиченого червоного кольору із отворами, які заповнені циліндрами. По ходу дії вони стають, то вогнегасниками (рекламний агент наполегливо переконує домогосподарку придбати його, дарма, що у неї стоїть такий самий у кутку), то засобами пересування акторів. У процесі вистави декорація перетворюється також на стіну: актори відштовхуються від неї у протилежні боки, що символізує взаємне нерозуміння.

Утілений в образі дитини, що має народитися, Елвіс присутній протягом усієї постановки. Він з’являється спалахом прожектора на животі своєї мами, яка розгублено чекає на його появу. Мотив чекання і боротьби за свободу дитини — основний в образі Самотньої Вагітної Домогосподарки. Їй потрібно отримати соціальну допомогу, яку відмовляються виплачувати, їй необхідно позбутися рекламних агентів, які нахабно вдираються на її приватний простір.

У кульмінаційному відеокадрі Елвіс заявляє про своє народження гучним криком. Дитячий плач звучить відповіддю на питання, як заперечити існування абсурдного світу. За словами Сергія Жадана, Елвіс Преслі — одна із визначальних постатей шоу-бізнесу та одне із найвпізнаваніших облич сучасної цивілізації, значення якого важко переоцінити для капіталістичної системи цінностей. На противагу йому повинен з’явитися альтернативний Червоний Елвіс.

Постановка «Червоний Елвіс» — проекція на концентровану рекламну дійсність у гротескних вимірах. Утім, ані автор тексту, ані режисер не претендують на абсолютизм чи моралізаторство.


Другие статьи из этого раздела
  • «Грек Зорба»

    «Грек Зорба» — премьера в театре им. И. Франко, достойная внимания не только преданного «франковца», но и ценителя хорошего театра. Несмотря на некоторую затянутость сценического повествования, созданного по роману Никоса Казанзакиса «Я, грек Зорба», это — яркая, красочная, сентиментальная история об умении жить.
  • Момент любви и миг отдыха…

    Постановка «Момент любви», как и сам театр, эклектично (и, возможно, во всем далеко не так удачно) синтезировала прошлое с настоящим, объединив ностальгическую тоску по чистым историям о любви с современными техническими возможностями театра. Использование видеоряда позволило постановщикам не только визуализировать воспоминания героя, но и помочь зрителю лучше понять его переживания. А хорошо продуманные декорации расширили визуально крошечную сцену, придав объема происходящему действию
  • «Город грехов» по-русски

    Русская глубинка в антураже вестерна: народец, изолированный от внешнего мира, от безделья, самогона, импортного героина придумал себе свой Голливуд — играет в стрелков-ковбоев. Схема та же: есть хорошие парни, есть плохие, есть председатель, который следит за тем, чтобы поголовье плохих не превышало хороших, есть фермеры и женщины и есть враги — село каннибалов Акимовка.
  • Олег Липцын: Печальный Нос

    Очередной иллюстрацией хорошего театра стал спектакль «Нос» Олега Липцына, который он привез показать в рамках ГогольFestа. Задумывалась эта постановка сначала как огромный проект по произведениям петербуржского периода Николая Гоголя. Липцын хотел сыграть со своими друзьями в разных городах мира один и тот же спектакль по мотивам рассказов Гоголя. Но в итоге получился, что играет его только сам Олег, правда, действительно — по всему миру. Спектакль «Нос» будет показан в Киеве 21 октября в Новом театре на Печерске
  • Спіймати Місяць

    В холодному небі метрополії не літають дракони, риби-гіганти і срібні красуні, спустившись з зірок на тонкому павутинні. Циклопічна ніч з лупатим місяцем — застиглий фотокадр, романтична картинка урбаністичної ночі. Запилюючи погляд в потрісканих асфальтах буднів дуже хочеться закинути голову назад і роздивитися в смогових небесах казку.

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?