«Механічна симфонія»13 октября 2008

маленькі механічні п’ єси-ательє

ідея та реалізація: «Ла Машін», Франсуа Деларозьєр і Міно Малан

Спеціально з Парижу

Маріна Вознюк

Класик програмного симфонізму Гектор Берліоз мріяв про створення наймасштабнішого в історії музики оркестру. Здається, його мрії, в дещо осучасненому вигляді, втілили в життя автори справді фантастичної «Механічної симфонії».

«Механічна симфонія» є частиною проекту «Великий Репертуар» французької перформенс-компанії «Ла Машін». Це серія вистав-експозицій, об’єднаних спільною естетикою «незвичного звичайного». Автори проекту художньо переосмислюють відносини між людиною та машиною: персонажами вистав-ательє є звичайні, на перший погляд, предмети, що грають незвичні для себе ролі, викликаючи здивування та захоплення публіки.

«Механічна симфонія» — це майстерня, завод із виготовлення незвичної, але оригінальної музики, в якій какофонія сучасності зливається із гармонією Всесвіту. Її творять всі присутні — класичні музиканти, інженери, машини і навіть глядачі. Прийшовши на черговий концерт, публіка сподівається просто відпочити, розважитись, послухавши музику, яку для неї виконуватимуть. Але несподівано для самих себе глядачі опиняються на сцені, стають персонажами власної вистави, творцями власної симфонії. Твір народжується безпосередньо з емоцій всіх присутніх, і тому неможливо передбачити його форму. Кожен може внести частинку себе в «Механічну симфонію», обравши інструмент, що йому найбільше до душі. А інструменти тут бачимо найрізноманітніші — гітаропеди, ксилодрелі, рулеткофони, флейтометри, струнно-смичкові верстати…

«Механічна симфонія» — промислове чудо. В кадрі — гітаромопед «Механічна симфонія» — промислове чудо. В кадрі — гітаромопед

Проект створення театральної антрепризи «Ла Машін» виник на початку 90-х років у результаті творчої співпраці групи музикантів, інженерів-конструкторів та театральних декораторів. Вони мріяли про втілення найнереальніших проектів та вистав механічного вуличного театру із залученням гігантських машин-акторів на тлі монументальних декорації. І от, нарешті, 1999 року, збудувавши надійний фундамент, вони створили свою асоціацію, що почала перетворювати їх мрії на реальність…

Рисово-перкусійний верстат Рисово-перкусійний верстат

«Ла Машін» є автором і реалізатором власних вистав, сприяючи також здійсненню мрій інших компаній. Виготовляє і постачає конструкції для різноманітних театрально-музичних перформенсів, створюючи їх в своїх ательє, розташованих у французьких містах Нант та Турнфей. Зосередивши свій творчий потенціал на феномені «руху» в театрі, «Ла Машін» пропонує по-новому поглянути на сучасний театр.

«Механічна симфонія» «Механічна симфонія»

Освоєння творчими колективами закинутих промислових зон — одна з наймодніших тенденцій розвитку мистецтв у світі Освоєння творчими колективами закинутих промислових зон — одна з наймодніших тенденцій розвитку мистецтв у світі


Другие статьи из этого раздела
  • Эдинбург-город фестивалей и дождей

    В разруху послевоенных годов, кровоточа и восстанавливаясь, Европа решила воспользоваться опытом средневекового исцеления, обратившись к фестивалям и карнавалам. В 1947-м году в Эдинбурге сэр Рудольф Бинг вместе с единомышленниками организовал Эдинбургский международный фестиваль: классическая музыка, опера, танец и театр — все о том, чем Европа могла бы быть, если бы не воевала, — возвышенно и пафосно.
  • «Спектакли всякие нужны, спектакли всякие важны»

    Без складних шокуючих постановок в театрі не буде висоти польоту, власне мистецтва. А без маскультних зрозумілих і смішних спектаклів в театрі не буде глядача. Дмитро Богомазов, як ніхто, вибалансовує між химерними важкими постановками і легкими масовими спектаклями.
  • Японцы в Киеве

    В Киеве побывали японские мастера каллиграфии Сашида Такефуса и Хиросе Шёко, икебаны Исимару Саюри, и игры на кото и cямисене Ямагиси Хидеко, Кусама Мичиё, Ватари Дзюнко. Конец марта был отмечен днями Японии в Киевском национальном лингвистическом университете, в университете им. Шевченко, в Украинско-Японском центре, в одном из додзе каратэ, в додзе Айкидо Ешинкан Киев Мисоги, в галерее «Карась». Каллиграфы и музыканты за пять дней своего пребывания в Киеве посетили с демонстрациями десятки культурных мест в Киеве.
  • Соло мужиков за работой. Фотоотчет

    17 ноября наш фотограф Андрей Божок попал на сказочное хип-хоп представление и не замедлил со всеми поделиться своей радостью — фотографиями. В Молодом Театре в рамках первого Днепропетровского брейк-данс фестиваля Breathtaking выступили две легенды брейка: немец Шторм и француз Кан-Вунг. Сначала Шторм продемонстрировал свое «Соло», а потом был показан франко-немецикй спектакль «Мужики за работой» (Men at work).
  • Прерванный эксгибиционизм

    Театральный критик Сергей Васильев и актриса Татьяна Круликовская создали своеобразный спектакль по отрывку романа «Невиновные» австрийского писателя и философа Германа Броха. «Святая похоть служанки Церлины» театра «Сузір’я» — это монолог-самообличение (литературная редакция и адаптация — Сергей Васильев), в котором святая грешница Церлина предстает грубой, простой, неприятной, а вместе с тем, забавной и обаятельной особой.

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?