Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.


«Березільського»«Войцеха» покажуть в Бресті та Тбілісі31 августа 2011

Харківський театр «Березіль» 8 вересня їде на фестиваль до Бресту «Біла вежа» з виставою «Войцех» за Г. Бюхнера в режисурі О. Ковшуна, а 14-го — на Міжнародний театральний фестиваль у Тбілісі.

«Войцех» — перша на сьогодні з шести здійснених Ковшуном постановок. В Харкові вона йде на експериментальній сцені Харківського академічного театру ім. Т. Шевченка «Березіль», яку відкрив у 2002 р. А. Жолдак для того, щоб стимулювати пошуки естетики сучасного театру. Вистава є яскравим прикладом тотального синтетичного театру, є гострополітичною та гостросоціальною. Ковшун звернувся до п’єси Бюхнера «Войцех» ще й тому, що в кінці 1920-х в цьому театрі Лесь Курбас довів до генеральної репетиції власну постановку за цим твором, але влада заборонила виставу про маленьку людину, яка гине між жорнами влади. Тож, постановка Ковшуна символічно сполучає експерименти 20-х років ХХ ст. з еспериментиами нинішнього часу на цій сцені. Вистава йде вже п’ять років, має своїх постійних прихильників, а минулого року була гарно сприйнята на фестивалі в Єревані.
У виставі зайняті провідні актори трупи заслужений діяч мистецтв України С. Пасічник, Т. Гріннік, С. Февральова, А. Борис, Є. Романенко, І. Кобзар, О. Приступ, О. Ковшун.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?