Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

В Театрі Франка покажуть британську прем'єру «Ножі в курках»29 октября 2015

 

13 листопада, 19.00

Автор: Девід Герровер (переклад – Олекси Негребецького, редагування – Павла Юрова)

Режисер: Ольга Турута-Прасолова

Спільний проект Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та Британської Ради в Україні

 

Вистава «Ножі в курках» є першопрочитанням п'єси сучасного британського драматурга Девіда Гарровера. Протягом двох місяців тривав конкурс молодих режисерів на право постановки сучасної британської драматургії на сцені театру ім. Івана Франка. Разом з Ольгою Туруті-Прасоловою за можливість поставити сучасну п'єсу змагалися режисери Богдан Логвиновський, Орест Пастух, Тамара Трунова і Антон Романов. 16 червня 2015 року, у форматі сценічного читання глядачі театру Франко мали можливість познайомитися з концепцією вистави, що перемогла.

На тлі доіндустріального, рустикального пейзажу розгортаються карколомні стосунки у любовному трикутнику між молодою жінкою, хліборобом та мельником. У такому, на перший погляд, простенькому сюжеті драматург розмірковує про знання, що змінюють свідомість, та про світ, що з кожним днем стає все більш урбанізованим і прагматичним.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?