Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

"Форум київських театрів" вперше запрошує театри й Мінкульт до діалогу

У столиці відбудеться робоча зустріч державних і недержавних театрів

 

1 липня, 11.00

Театральний центр «Пасіка» (вул.Іллінська, 9)

 

Роками київський театральний світ перебував у ситуації повної відсутності діалогу між державними та недержавними театрами. Випадки діалогу поодинокі, і зазвичай носять виключно комерційний характер. У свою чергу з боку Міністерства Культури повністю ігнорується існування недержавних театрів, а політику Міністерства щодо державних театрів складно назвати плідною. Усі рішення у сфері культурної політики, в питаннях розробки концепції та стратегії розвитку культури приймаються центральним апаратом Міністерства без залучення широкого кола експертів. Але варто зауважити, що і театри не поспішають висловлювати свою позицію.

Форум Київських Театрів послугує платформою для діалогу. Діалогу між усіма театрами Києва як в адміністративній сфері, так і у творчих питаннях. А також для діалогу між театрами та Міністерством Культури і Департаментом Культури при КМДА. ФКТ покликаний виробити спільну позицію в питаннях взаємодії з органами влади, розробити механізм впливу всіх театрів на формування культурної політики Міністерства щодо театральної сфери.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?