Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

Відкрита дискусія «Яким має бути якісний фестиваль?»27 февраля 2012

1 березня о 19:00 в актовій залі Goethe-Institut в Україні (вул. Волоська 12/4, 4 поверх) відбудеться відкрита дискусія за участі українських та іноземних фестивальних менеджерів. До дискусії можуть долучитися всі бажаючі.

Беручи до уваги бурхливий розвиток фестивального руху в Україні та появу нових амбіційних проектів, час шукати відповіді на важливі запитання: що таке якісний фестиваль по-українськи та по-європейськи, якими є перепони на шляху до успіху фестивалів різного рівня — локальних, регіональних, національних, міжнародних?

Дискусію розпочнуть гості: Екхард Тіман, співпродюсер Культурної Олімпіади та фестивалю Лондон 2012 (Німеччина); Ебіґейл Керні, координатор низки провідних шотландських фестивалів (Великобританія), Олексій Коган, арт-директор, та Володимир Камінський, виконавчий директор продюсерcької агенції JazzInKiev (Україна).

У розмові візьмуть участь представники українських фестивалів — як добре відомих (ГогольFest, Одеський МКФ, JazzKoktebel, Meridian Czernowitz та інших), так і фестивалів-початківців з багатьох областей України.

Подія відбувається в рамках Зимової школи для фестивальних менеджерів — першої в Україні тренінгової програми для фестивальних організаторів, яка проходить у Києві 29 лютого — 3 березня 2012 року.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?