Самое популярное

«Неделя актуальной пьесы». Киев, 2011 Видеодайджест

В 2011 м году (11–16 мая 22–30 октября) проходил киевский драматургический фестиваль «Неделя актуальной пьесы» В рамках проекта в разных театрах Киева прошли читки современной драмы а также …

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Понад чотири години часу буквально «Йдуть за вітром»?24 апреля 2008

Вчора нарешті відбулася одна з найграндіозніших прем’єр цього року в Лондонському Вест Енді — «Віднесені вітром» за романом Маргарет Мітчел. Цікаво, що оригінальний текст був адаптований до «вистави з музикою» (так написано в афіші) драматургом-початківцем Маргарет Мартін, лікарем з Лос-Анджелесу, яка до цього не мала жодного театрального чи музичного досвіду. Прем’єра надзвичайно дорогої постановки (заради неї одної довелося змінити інтер’єр всього театру) двічі переносилася: через хворобу однієї з актрис та через техічні проблеми. Мабуть, це і спровокувало упереджене ставлення критиків та глядачів до неї. Серед усіх відгуків про передпрем’єрні покази «Віднесених вітром» позитивних майже не знайти. Спершу критика назвала виставу затягнутою (можливо, цілком обгрунтовано — вона триває близько чотирьох годин), сконцентрованою на порожніх проблемах, неактуальною і нецікавою, більшість оглядів відраджували її відвідувати. Разом з тим, одразу після першого повноцінного показу «Віднесених вітром» окремі критики змінили свою думку на краще, позитивно оцінюючи «монументальність» твору та його акцент не на звичних для мюзиклу ефектах, а на вдумливому наративі.

За даними www.arts.guardian.co.uk
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?