Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

В Києві покажуть оновлену версію опери «IYOV»24 февраля 2016

 

1 березня, 19.30

Центр культури та мистецтв «КПІ» (Пр. Перемоги, 37)

Режисер: Владислав Троїцький
Композитори: Роман Григорів, Ілля Разумейко
Відеодекорації: Tenpoint VJ’s

 

Вперше опера для препарованого роялю, ударних, віолончелі та солістів була представлена Владом Троїцьким у вересні на ГОГОЛЬФЕСТІ’15. Подібно до «Коріолану», попередній роботі режисера у жанрі «нової опери», музично-драматичний перформанс за текстами книги Йова зі Старого Заповіту – есперимент над можливостями людського голосу, незвичним звучанням класичних інструментів, використанням у партитурі електронного звуку. Музичною знахідною театрального дійства стає гра з «нутрощами» розібраного фортепіано, чергування речитативів із музичними номерами на тексти канонічної католицької меси. Синтетичний характер твору - це поєднання опери, реквієму та ораторії.

Серед живих фактур – дерева або ж металу, натягнутих струн та «препарованих» інструментів розкривається архетипна історія Йова – історія про жертовність і болісні пошуки себе, яка закінчуються вірою, що рятує.

Упродовж 2015 року оперу «IYOV» презентували в Австрії , Китаї та США. Прем’єра оновленої версії відбудеться 1 березня 2016 року у Палаці «КПІ».
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?