Нова рубрика Teatre: Що дивимось?

Ми підбиратимемо по три вистави щотижня, бо на що дивимось – на те і перетворюємось. Дивімося хороший театр разом

 

Цього тижня ми анонсуємо початок Фестивалю молодої режисури ім. Леся Курбаса, а в його рамках пройдуть покази 12 вистав, серед яких постановки молодих режисерів з Києва, Дніпропетровська, Львова та Іванофранківська.

 

27 вересня, субота

Відбудеться поїздка на показ відразу двох вистав у Черкаський драматичний театр ім. Тараса Шевчекно. В програмі – два спектаклі за Новою українською драмою, драматургів Кіри Малініної та Дмитра Левицького.

«Історія про людину, з якою трапилася історія» – це абсурдна комедія про те, як одного разу в будинок не надто успішного режисера увірвався хаос у вигляді постійно змінюючих один одного відвідувачів. Таке собі колесо, в якому герой носиться, як білка, відкриваючи й закриваючи двері за відвідувачами.

«Лєна». Режисер Тамара Трунова

Експериментальна вистава, як її називають у рідному театрі, поставлена першою в числі проектів Черкаської театральної лабораторії в квітні цього року. Вистава розрахована лише на 70 глядачів, яких розміщують прямо на сцені. Реальна історія із життя черкаської актриси, втілена Дмитром Левицьким.

 

28 вересня, неділя

«Невинасімі люди». Режисер Олександра Правосуд

Сценічна версія пєси Романа Горбика «Центр», що звучала минулого року на фестивалі «Тиждень актуальної пєси». Жанр визначено як комедія-гротеск, проте тема, яку піднімає Роман у тексті не така вже й комедійна. Це актуальний твір про перетини світів минулого і майбутнього, про конфлікт міста і села, а також про про виховання в людині особистості, за будь-яких умов: житлових, інтелектуальних чи інших.

 

29 вересня, понеділок

«Диплом». Режисер та автор ідеї – Сашко Брама.

До Київського центру «Пасіка» врешті доїде львівська премєра документальної вистави «Диплом».  Проект присвячено системі освіти в Україні, здебільшого, питання ставляться до вищих навчальних закладів. Вистава вже широко відома у вузьких театральних колах, хоча ще не відбулося і пяти її показів. Після вистави обіцяні обговорення та жваві дискусії.

 

Тим, хто ще не встиг ознайомитися з хорошими премєрами минулого сезону нагадуємо, що цього тижня в Києві також покажуть «Любов людей» (Молодий театр, реж. Стас Жирков), «Буну» (центр «Пасіка», реж. Лєна Роман) та «Веселье сердечное или кепка с карасями» (Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, реж. Дмитро Богомазов).



Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?