Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

В «Мистецькому Арсеналі» покажуть променад-виставу про підлітків із Донецької області21 декабря 2017

23 та 24 грудня – 16.00 та 24 грудня – 19.00

Режисер – Ольга Данилюк

Драматург – Дмитро Левицький та Ольга Данилюк

Художник постановник – Богдан Поліщук

Променадна, мультимедійна вистава «Листи незнайомому другу з Нью-Йорка» від театральної лабораторії «Мистецького арсеналу» розповідає історії підлітків із селища Новгородське, Донецької області.

Через несподівану історію містечка, спогади, ситуації, інтерв’ю з працівниками шахт і заводів глядач можливо побачить інший Донбас. Провідниками у цей світ будуть саме юні мешканці Новгородського – група аматорського дитячого театру, що ще зимою 2015 року, відправилася маланкувати селищем під обстрілами.

Новгородське, Торецьк, Авдіївка… Неможливо виїхати, заводи і шахти не можна зупинити. Вони кажуть про себе: «Наші люди міцніше за сталь». З Новгородського добре видно вечірні вогні Горлівки, що знаходиться на непідконтрольній території. Незважаючи на обстріли і близькість до зони розмежування, дитячий театральний гурток Новгородського не припиняв своєї діяльності, він і далі несе надію крізь сіру буденність війни.

Діти пишуть у листах:

«...война не прекращается. Я попадал под обстрел, было очень страшно. Но я никого не виню.»

 

«Я не хочу смерти, не хочу видеть, как наш поселок умирает. У нас столько промышленности...»
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?