Стас Жирков поставив драму «Слава героям»21 января 2016

 

22 січня, 19.00

Театр «Золоті ворота» (вул. Шовковична, 7а)

Режисер: Стас Жирков

Автор: Павло Ар’є

Ініціатори проекту: Ростислав Держипільський, Стас Жирков

Художник: Володимир Стецькович

Музичне оформлення: Дмитро Солодкий

Світло: Сергій Огрудницький

Продюсер: Ірма Вітовська

 

П’єса «Слава героям» про війну, яка не закінчується: про непримиренні два табори – «бендерівців» та «радянських». Про те, як два ветерани одночасно потрапляють у військовий госпіталь і починають відтворювати в пам'яті всі образи і всі свої болі. Кожен з них герой, а одне одному – ворог. У драмі про законсервованість та інертність мислення також фігурують любов, бідність, корупція, великі гроші та іменний офіцерський револьвер.

Натхненні всеукраїнським успіхом вистави «Сталкери», команда Стас Жирков, Ірма Вітовська й Віталіна Біблів, заручившись підтримкою Івано-Франківського театру й особисто Ростислава Держипільського, вирішують взятися за не менш вдалий і потенційний текст молодого драматурга. А за минулорічною традицією, тексти Ар’є в Україні майже одночасно ставлять у Львові й у Києві. Однак, постановка «Золотих воріт» випередила цього року львівську лише на тиждень – прем’єра останньої відбудеться вже 31 січня в театрі Лесі Українки.



Другие статьи из этого раздела
  • «Лєна»

    За результатами Черкаської драматургічної режисерської лабораторії

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?