Самое популярное

«Неделя актуальной пьесы». Киев, 2011 Видеодайджест

В 2011 м году (11–16 мая 22–30 октября) проходил киевский драматургический фестиваль «Неделя актуальной пьесы» В рамках проекта в разных театрах Киева прошли читки современной драмы а также …

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Прем’єра в Театрі на Подолі20 сентября 2011

21, 22 та 23-го вересня в Театрі на Подолі, в Театральній вітальні за адресою Андріївський узвіз 20Б, о 19:00 відбудеться прем’єра вистави Ігоря Славинського за ліричною комедією Еріка Ромера «Тріо Мі Бемоль».

Режисер-постановник — з. а. України Ігор Славинський

Художник-постановник — Валентин Козьменко-Делінде

Художник по костюмах — Ніна Руденко

Музичне оформлення — Катерина Тижнова

Ролі виконують:

Адель — Анна Андрєєва, Анна Тамбова

Поль — Василь Кухарський, з.а України Михайло Кришталь

Ерік Ромер — режисер, сценаріст, актор (справжнє ім’я Жан-Марі Шерер). Один з представників течії «Нова хвиля» в післявоєнному кінематографі Франції, головний редактор журналу Cahiers du Cinema в 1958–1963 рр. Представник інтелектуального і психологічного напрямку в кіно.

Завдяки пристрасті ромерівських персонажей до власних роздумів вголос сьогодні ми фактично володіємо живим щоденником доінтернетівської ери, який описує (і показує) повсякденне життя людини яким воно є.

«Тріо Мі Бемоль» — єдина п’єса Еріка Ромера. Це елегантна, чуттева комедія, в якій автор розважається з підсвідомістю двох героїв, знаходить слова, які від них вислизують і перетворює їх на думки. «Тріо Мі Бемоль» — дзеркало відносин чоловіка та жінки.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?