Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

BUZA

30 октября, 19:00

НЦТМ ім. Леся Курбаса (Київ, вул. Володимирська, 23В)

І коли я озирнувся навколо,

я побачив, що час був

моїм єдиним сучасником

Ф. Ніцше

Приводом для цієї роботи стало 70-річчя розcтрілу всесвітньо відомого радянського режисера Всеволода Мейєрхольда. Його бачення практики театру, та його доля у контексті спільної долі радянського народу, стали поштовхом для створення вистави.

Страх, як явище людського існування. Страх, який панував у свідомості радянської людини. Страх, що й досі залишається одним із факторів, який визначає спосіб мислення та дії людини сучасної.

У випадку театрального мистецтва буденна свідомість сприймає — у якості мистецького твору — виставу, яка має певну тривалість, початок та кінець, логічний (або алогічний) розвиток. В данній роботі ми хотіли би поділитися можливістю іншого способу мислення і сприйняття сценічної події. Цей спосіб мислення передбачає ставлення до кожного моменту існування на сцені (як для перформерів, так і для глядачів) як до об’єкту мистецтва.

*БУЗА (1), — и, ж. На Кавказі, в Криму — легкий хмільний напій, що виготовляється з проса, гречки, ячменю.

БУЗА (2), — и, ж., вульг. Бешкет, безладдя, скандал

БУЗА (3) — «Сплошной словарь умерших слов. Что такое „буза“? (Ищет в словаре.)

… Буза — это род деятельности людей, которые мешали всякому роду деятельности… «(Володимир Маяковський. Феєрична комедія „Клоп“).
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?