Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

Януш Гловацький презентує збірку «Найвищі будинки, найглибші могили»17 ноября 2014

 

18 листопада, 18:00

 Книгарня Є (вул. Лисенка, 3), за участі перекладача Олександра Ірванця

Януш Ґловацький – прозаїк, драматург, сценарист. Дебютував 1960 року в виданні «Almanach Młodych». Справжній успіх прийшов до нього після спільного із Марком Півовським сценарію до фільму «Рейс», визнаного кращою польською кінокомедією. За два тижні до запровадження в Польщі військового стану, себто у грудні 1981-го Ґловацький їде до Лондона, де готується постановка його п'єси «Попелюха». Сталева завіса робиться цілковито непроникною саме в день прем'єри. Назад, до Польщі Ґловацький повернеться через досить багато років, уже не з Англії, а з Америки, відомим драматургом.

До книги, що побачила світ у київському видавництві «Темпора» цього року, увійшли 4 твори Януша Ґловацького: «Антиґона у Нью-Йорку», «Ялинка Страху», «Попелюха» і «Четверта сестра» - п’єси різних років з різною проблематикою, але з фірмовим авторським стилем.

«П’єс у збірці – чотири. Правда, остання – мікроп'єса. Її ніби можна й проігнорувати. Отож, маємо «сакральне» число три – три великі п'єси. І кожна з них – це, з одного боку, інтерпретація, а, з іншого, заперечення класичних сюжетів – античної «Антиґони», чеховських «Трьох сестер» і казкової «Попелюшки».

П’єса «Четверта сестра» у режисерській постановці Станіслава Мойсєєва вже тривалий час з успіхом йде на сцені «Молодого театру» у Києві, польський режисер Анджей Щитко готує нині у Харкові постановку «Антиґони у Нью-Йорку». Прем’єра запланована на грудень 2014.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?