«Європа — театру» в Салоніках^{17 апреля 2008}

В грецькому місті Салоніках завершилось нагородження лауреатів однієї з найголовніших європейських театральних премій — «Нова театральна реальність». Вона має цікаву особливість — для того, щоб отримати «великий» приз у 60 тис. євро або «малий» приз у 20 тис. євро (нагорода для експериментаторів), режисер повинен обов’язково особисто з’явитися на вручення, взяти участь у конференціях на свою честь і показати одну зі своїх постановок. В іншому разі ці гроші повертаються в касу театру. Минулого року відсутність лауреату «великого» призу на церемонії навіть спрчинила на форумі міні-скандал. Цьогоріч одна з трьох лауреатів «Нової театральної реальності» німецький хореограф Саша Цадек також не приїхала сама і не прислала спектакль. Натомість приїхав достатньо відомий в СНД литовський режисер Оскарас Коршуновас з виставою «Гамлет», який кілька років тому не зміг отримати нагороду через фінансові труднощі організаторів премії. Головнйи приз цього року присудили французькому режисеру Патрісу Шеро, який привіз два спектаклі «Біль» і «Кома», і взяв участь в їх постановці в якості актора. Ще одним лауреатом «малої» премії став поляк Кшиштоф Варліковський зі своїм старим спектаклем «Очищені» (Cleansed, поставленому за п’ сою Сари Кейн. Але основна естетична, соціальна та політична напруга на форумі вибудовалась між третім переможцем «малої» премії — німецької театральною компанієї «Ріміні протокол», яка складається з трьох авторів-режисерів, які об’єднуються для постановок в різні комбінації. У Салоніки вони привезли спектакль Штефана Кеги «Мнемопарк», зірку кількох міжнародних фестивалів. Всі автори та актори цієї вистави — швейцарські пенсіонери, які захоплюються моделюванням залізниць. Режисери цієї антиглобалістичної поcтановки змогли вплести в нехитру, документальну та де в чому наївну історію оригінального захоплення німецьких дідусів безліч сюрреалістичних елементів, зробивши її одночасно і по-домашньому щирою, і по-соціальному гострою. Спеціальну безгрошову нагороду «Особливе визнання», вручену за поданням всесвітньо відомих Гарольда Пінтера, Тома Стопарда та Вацлава Гавела отримав білоруський «Вільний театр» з кількома гостросоціальними виставами щодо нинішнього стану справ у Білорусії. Під час постановок на задньму фоні на спеціальному екрані титрами йшла інформація про похмуру статистику сучасного білоруського життя (наприклад, високий процент самогубств серед пенсіонерів). Власне, саме жорстка критика на адресу нинішньої білоруської влади з боку артистів театру викликала значний резонанс у білоруських та російських мас-медіа, більшість з яких вже встигли охрестити спектаклі «Вільного театру» слабкими, вторинними та недостовірними. На фінальній церемонії нагородження група «Ріміні протокол», отримуючи свою нагороду, навіть запропонувала віддати білорусам частину премії, що залишишлася від Саші Вальц. Жюрі свого рішення з цього приводу ще не оприлюднило, але можна припустити, що для «Вільного театру» ці гроші зайвими не будуть, особливо в очікуванні вірогідних репресій з боку білоруської влади.

За даними www.vremya.ru