Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

В Театрі Лесі у Львові покажуть прем'єру «Осінь на Плутоні»17 января 2017

 

23, 24, 25 січня

Театр Лесі Українки (м. Львів, вул. Городоцька, 36)

 

Автор документального проекту «Диплом. Про вищу освіту в Україні», Сашко Брама, спільно з Андре Ерленом (Німеччина) та Марією Бакало підготували новий проект. Разом з волонтерами Брама довгий час навідувався в геріатричний пансіонат і збирав монологи його мешканців.

«Осінь на Плутоні» – це погляд на буття та цінності через призму людини, яка капітулювала перед часом і опинилася в полоні власної пам’яті та власного болю, людини яка ще не «померла», але й не «живе». Робота запрошує глядача подивитись в очі власним страхам і здійснити онтологічну експедицію в старість як таку.

При створенні вистави «Осінь на Плутоні» ми обрали міждисциплінарний метод роботи: сучасний танець, аудіо-дизайн, документальний та ляльковий театр. На створення ляльок нас надихнули роботи художниці Наташі Бєлової. Але окрім реалістичної манери виконання ляльок, ми наділимо їх ще й голосом: ці прототипи реальних людей говоритимуть записами справжніх голосів своїх героїв. Зараз спільно з інженером, програмістом та художниками ми розробляємо такі ляльки, – розказує автор проекту на сторінці Facebook
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?