|
Театр діалогу за мотивами театру пригнічених
Видання Українська правда повідомляє, що з 13 по 16 лютого в п'яти містах України проходитимуть воркшопи "Театр діалогу", присвячені подіям на Майдані. "Театр діалогу" - це документальний театр, в якому немає професійних акторів, в ньому грають зовсім різні люди, а спектакль - це переказ їхніх особистих історій. Проект був ініційований групою активістів, що підтримують Майдан, для того, щоб по-новому поглянути на нинішні події та активізувати співпричетність людей до них. Він побудований на методиці "Театру пригнічених" - театру, який сприяє соціальним змінам, допомагає мобілізувати публіку і зробити її активним учасником суспільних процесів. "Коли до Києва приїхав постановщик Ялмар Хорхе Жоффре-Айхорн і побачив, що тут відбувається, своїми очима, виникла ідея запросити режисерів з усього світу, щоб вони підтримали українців не лише на політичному, а й загальнолюдському рівні", - каже одна з ініціаторів "Театру діалогу" Оксана Потапова. На запрошення відгукнулися шість тренерів з Німеччини, Бельгії, США, Індії, Колумбії та Ірландії. А заявки на участь подали близько 180 чоловік. "Усі тренери погодилися приїхати за свої гроші, - говорить Потапова. - Але ми все одно хочемо зібрати кошти, щоб оплатити їхні квитки хоча б по Україні ". Під час триденних воркшопів учасники розповідатимуть свої історії, обговорюватимуть один з одним нинішні події і вчитися грати. З досвіду тренерів, трьох днів для цього цілком достатньо. Підсумком проекту стане постановка, яка відбудеться цієї неділі, 16 лютого, в Києві, Донецьку, Чернігові, Чернівцях та Львові. |
2007–2024 © teatre.com.ua
Все права защищены. При использовании материалов сайта, гиперссылка на teatre.com.ua — обязательна! |
Все материалы Новости Обзоры Актеры Современно Видео Фото обзор Библиотека Портрет Укрдрама Колонки Тиждень п’єси Друзья | Нафаня |
Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед
Не написал ни одного критического материала
Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)
Терялся в подземке Москвы
Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами
Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах
Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)
Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву
В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»
Стал киевским буддистом
Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке