Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

В Черкасах покажуть прем’єру за п’єсою Тетяни Киценко «the білоХАЛАТність»12 июня 2015

 

18, 25 червня, 18.30

Черкаський Обласний Музично-Драматичний Театр Імені Тараса Шевченка

Автор: Тетяна Киценко

Режисер-постановник: Володимир Снігурченко

Художники: Наталка та Сергій Ридванецькі

Асистент режисера: Альона Снігурченко

Помічник режисера: Юрій Берлінський

Музичний керівник оркестру: Олена Бєлкіна (фортепіано)

Керівник Черкаської театральної лабораторії: Сергій Проскурня

 

Лікарня? Хто сказав що театр не може бути лікарнею! Тільки лікує він не від фізичних хвороб, а від інших, які не скануються МРТ, – режисер вистави Володимир Снігурченко

Усі вистави Черкаської театральної лабораторії базуються на документальних історіях. Основу тексту складають інтерв’ю з медичними працівниками і, що дуже важливо, – розповіді акторів театру, у тому числі особиста історія заслуженої артистки України Любові Скобель. Першу версію п’єси було озвучено вже у жовтні 2013, під час загальної презентації проектів ЧТЛ в рамках «Тижня актуальної п’єси».

Жанрово вистава наближається до трагіфарсу. Можливо, в ній з’являться циркові геги та елементи глянцевого вар’єте. Але в театрі з’явилась молодіжна вистава, де молодь бавиться, співає, танцює, протестує, страждає, шаленіє у відкритих емоціях – доносячи глибокий зміст дуалізму життя і смерті.

Драматург Тетяна Киценко коментує: «Хотілося дізнатися, що відчуває лікар, коли від нього залежить життя пацієнта. Що відбувається, коли «медики» роблять помилки. При цьому мене не цікавили історії поганих лікарів: ця п’єса – про високих професіоналів».

На громадський перегляд вистави 17 червня запрошені працівники Черкаської обласної лікарні. Театру надзвичайно важлива реакція, думка лікарів, які так багато роблять для працівників театру та їх рідних. Саме з цією лікарнею наш театр підтримує дружні контакти – запрошуючи на прем’єри та виступаючи перед колективом у свята і будні.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?