Драматургічно-режисерські майстер-класи «Місто як пре-текст»

 

Майстер-класи Іги Ганьчарчик та Лукаша Їрічки зосереджуватимуться на явищі, незвичному для українського театру – ролі «драматурга» і його співпраці з режисером. Посада «драматурга» у сучасному європейському театрі не має відповідників в українському. Ким є «драматург»?

«Драматург» не є особою, яка пише п’єси (хоча й може ним бути), не є літературним керівником, завлітом (хоч може виконувати і його обов’язки). «Драматург» не є асистентом чи помічником режисера, але є його інтелектуальним партнером, повноправним співавтором вистави. Драматург пильнує не лише текст, але й контекст вистави, її значення. Карл Хегеманн, багаторічний драматург берлінського театру Volksbühne стверджує, що «режисер вимальовує форми, а «драматург» – надає їм сенс».

Роль «драматурга» стає щораз важливішою у сучасному театрі, який не просто представляє стабільну реальність, а реагує на її динаміку та ініціює дискусії. Роль драматурга – не шукати сценічний еквівалент для тієї чи іншої п’єси, а запропонувати відкритий діалог з глядачем.

Відправною точкою майстер-класів буде спроба окреслення завдань «драматурга»: у співпраці з режисером, у роботі з текстом, у рамках вистави. Шкала драматургічних операцій над текстом простягається від тонких перешкод, як у випадку опрацювання готової п’єси, через різного роду адаптації, переписування класичних текстів, до творення авторських сценаріїв, натхненних лише вихідним літературним матеріалом або таких, що творяться за методом devised theatre.

«Під час занять ми оглянемо різні методи праці «драматургів» у театральній практиці в Польщі, Чехії та Німечині. Разом з учасниками майстер-класів, ми будемо тракувати місто як конкретний простір вистави. Ми шукатимемо нарації, які дозволять нам по новому зідентифікувати публічний простір, а також спробуємо переписати давні тексти, навіть якщо місто у них становить лише «пре-текст» або було джерелом їхнього натхнення. Ми запитуватимемо також про те, що відбувається з самою театральною подією у зв’язку з включенням у її структуру документальних матеріалів, запровадженням на сцені справжніх, а не літературних героїв, з перенесенням мистецької дії з театру в простір міста».

Майстер-класи відбуваються у співпраці з Східно-Європейською платформою перформативних мистецтв (EEPAP), в рамках освітньої програми DESANT

 

Умови участі:

1. Для участі у майстерні запрошуються, передусім, драматурги, керівники літературних частин та режисери, які зацікавлені по-різному осмислювати театральний текст, а також актори, куратори, театрознавці, критики та студенти мистецьких вузів.

2. Для участі потрібно заповнити он-лайн анкету і відіслати її до 18:00 години 14 жовтня 2013 року.

3. Основним критерієм відбору є мотивація участі у майстер-класах.

4. При потребі фестиваль може надати відібраним учасникам стипендію на проїзд і проживання. Критерієм надання стипендій є мотивація Вашої участі.

5. Майстер-класи відбуватимуться 21–24 листопада 2013 року у рамках IV Фестивалю сучасної драматургії «Драма.UA».

Координатор майстер-класів: Оксана Данчук, oksana.danchuk@drabyna.org

 

Іга Ганьчарчик – 1979 р. н. Драматург, режисер, редактор. Вивчала театрознавство в Ягеллонському університеті та драматургію на режисерському факультеті Краківської державної театральної вищої школи (PWST). У якості драматурга була співавтором вистав метра сучасної польської сцени Кристіана Люпи «Factory 2» (Національний Старий театр в Кракові, 2008) та «Місто сну» (співпраця TR Warszawa і Théâtre de la Ville, Париж 2012), співпрацювала також з Павлом Міськевичем («Три сестри» за Антоном Чеховим, Агнєшкою Голанд і Анною Смоляр («Провінційні актори»). Як режисер працювала у Польському театрі в Бидгощі, Театрі ім. Кохановського в Ополі, Національному Старому театрі в Кракові. Її постановка «Не я» за С. Беккетом здобула головну нагороду в конкурсі OFF під час 32 Перегляду акторської пісні у Вроцлаві, а «Зимові повісті» за Г. Х. Андерсеном, поставлені в Польському Театрі в Бидгощі, отримали Міжнародну нагороду ім. Г.Х. Андерсена в Оденсі. Викладала на факультеті режисури та акторському факультеті Odense. Автор театральної серії видавництва «Ha!art».

 

Лукаш Їрічка, 1979 р.н. Завліт/драматург, режисер мистецьких радіо-проектів, фільмів, журналіст. Навчався на факультеті компаративної літератури Карлового університету в Празі та вивчав драматургію в Празькій академії перформативних мистецтв. У своїх роботах Лукаш Їрічка досліджує стосунки поміж театром, музикою та радіо. Він є одним з драматургів та організаторів фестивалю «іншої музики» Stimul, який запрошує до Чехії видатних представників авангардної сцени. Був асистентом Кристіана Люпи у постановці «Заратустра» (Національний Старий театр у Кракові, 2005). Разом з режисером Петрою Тейноровою займається так званим devised theatre – реалізував театральні проекти з дітьми з празьких районів, а також зі старшими акторами та танцюристами. Працює як завліт театру танцю, зокрема з групами: VerTeDance і 420 People хореографа Вацлава Кунеса, займається також мультимедійним театром. Пише сценарії (зокрема до фільмів), опрацьовує драматургічні тексти написані методом вербатім. На сьогодні працює над дисертацією та читає лекції про радіо-арт та музини театр в Празькій академії перформативних мистецтв.

 

Заповнити анкету.


Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?