Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

«Наташина мрія» Стаса Жиркова розпочне новий сезон у «Золотих воротах»11 сентября 2014

 

17 вересня о 19:00

Автор: Ярослава Пулінович

Режисер: Стас Жирков


Це пронизлива історія про двох Наташ. Одна з них живе в дитбудинку, інша — в хорошій забезпеченій сім ї. Вони такі різні, але такі схожі у своїй простій і зрозумілій мрії — мрії про кохання.

Наприкінці серпня за результатами конкурсу Стаса Жиркова призначено новим художнім керівником київського театру «Золоті ворота». Формуючи своє бачення розвитку театру, нова режисерська команда обрала для себе у новому сезоні років кілька пріоритетів. По-перше, фокус на постановки молодих режисерів, сучасної драматургії та співпраці з іншими інституціями. По-друге, основною темою нового сезону обрано самоідентифікацію: за своїм корінням, національністю, самобутністю і майбутнім. Саме так режисер пояснює і свою стратегію розвитку і вибір першої вистави сезону.

Серед найближчих планів театру — постановка за п’єсою василя Сігарєва «Гупьошка». Наступною прем’єрою стане спектакль молодого режисера Андрія Попова. Взимку розпочнуть роботу над проектом, у рамках якого сучасні автори Ден та Яна Гуменні працюватимуть з дітьми над створенням вистави-квесту. А закриють сезон прем’єрою Стаса Жиркова — п’єсою «Баба Пріся» сучасного українського режисера Павла Ар’є.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?