Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

«Дикий театр» готує інтерактивну танцювальну виставу на «АртПРИЧАЛІ»10 октября 2016

 

13 жовтня, 20:00

«АртПРИЧАЛ» (вул. Набережно-Хрещатицька, причал №2)

 

Проект театрального критика й менеджера, Ярослави Кравченко, «Дикий театр» продовжує епатувати публіку. Цього разу, в рамках програми «Теж дикі», де організатори збирають провокаційні вистави з усієї країни, покажуть відверту танцювальну постановку Антона Сафонова. У виставі також задіяні Олена Міц, Павло Ципан та Анастасія Рембецька.

Game Zone – хореографічна вистава, в якій глядач стає суддею. Він більше не пасивний спостерігач. Є чотири гравці-тацівники і їхнє завдання єдине – дійти до фіналу. Із кожною наступною хвилиною завдання ускладнюються, тож до мети дійде лише один, найкращий. Мовою сучасного танцю автори проекту говорять про маніпуляції та «ілюзію вибору». У полі зору – сьогоднішня людина, без чіткої внутрішньої мети, залежна від нав’язаних їй систем цінностей і установок на життя.

«Наше танцювальне мистецтво – це прекрасна альтернатива. Ви проведете вечір у компанії артистів, які не намагатимуться здивувати вас салютами на сцені або строкатими костюмами. В першу чергу вони поважатимуть вашу увагу, інтерес і бажання насолоджуватися танцем, і думкою, яка просочується крізь піт, звук і голос», – розказує режисер, Антон Сафонов.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?