Фестиваль молодої української режисури оголосив повну програму

Попередні два фестивалі навіть найбільших скептиків переконали у факті: з’явилося нове покоління режисерів

 

26 вересня  2 жовтня, м. Київ

Що неодмінно потрібно встигнути на Фестивалі молодої режисури, аби потім про це не шкодувати? По-перше, не пропустити показ вистав з інших міст. З Івано-Франківська привезуть спектакль «Отель двох світів» культового драматурга Е. Е. Шмітта в постановці Ореста Пастуха, вельми перспективного постановника, якого кілька сезонів назад запросив на постійну роботу в театр худрук Ростислав Держипільський (режисер «Солодкої Дарусі» та «Нації» М. Матіос). Організатори сподівалися що обставини також сприятимуть візиту режисера Ігоря Матіїва з виставою «Холостяки і холостячки» Х. Лєвіна Донецького національного театру. Натомість за відомих причин, ця постановка у програмі фестивалю замінена  дніпропетровською постановкою "Home, sweet home" режисера Тараса Шевченка.

Зі Львову очікуємо на амбіційний документальний проект «ДИПЛОМ» Сашка Брами, присвячений проблемам вищої освіти в України. Протягом двох років Сашко і кільканадцять волонтерів збирали інтерв’ю в абітурієнтів, студентів, випускників, їх батьків і родичів, у викладачів та високопосадовців – на основі цих реальних історій постав спектакль, що грають енергійні студенти-актори ЛНУ ім. І. Франка.

Другий пункт, обов’язковий для шанувальників театру – можливість у рамках фестивалю здійснити коротке «паломництво» до Черкаського обласного академічного театру імені Т. Шевченка і подивитися одразу дві вистави – Тамари Трунової («Лєна» Д. Левицького) і Антона Романова («Історія, про людину, з якою трапилася історія» К. Малініної). Ці два опуси – результат роботи «Черкаської театральної лабораторії», в якій однією із обов’язкових умов була співпраця молодого режисера із молодим українським драматургом.   

Інновація від цьогорічного форуму молодої режисури – «Школа професійного глядача», що працюватиме у формі дискусійного клубу. Кожен охочий може залишитися після вистави і взяти участь у відкритому обговоренні репрезентованої роботи, висловити власні враження, порівняти їх із рефлексіями провідних українських театрознавців, задати питання авторам і критикам, словом, впритул наблизитися до театрального бекграунду і розпочати діалог із його завсідниками. Протягом фестивалю відбуватимуться відкриті для всіх лекції й майстер-класи, головною темою яких, звісно, буде режисура як професія і світогляд.

Джерело: ГО "Театральна платформа"




Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?