|
Переселенці з Криму покажуть у Києві документальну виставу «Дерево життя»06 октября 20147 жовтня, 19:00 Соціально-політична вистава «Дерево Життя» створена на основі реальних подій в Україні сьогодні та думок і переживань вимушених переселенців, активістів, звичайних людей. Творча група проекту – переселенці з Криму та зони АТО, волонтери, а також небайдужі українці зі Львова, Чернівців, Києва. Даний проект реалізується Інститутом «Республіка» у співпраці з Центром Леся Курбаса та Домом освіти та культури «Майстер Клас». Режисер – Галина Джикаєва, художній керівник театру-студії «Ми» та арт-центру «КАРМАН» (Сімферополь). Сценарист – Леся Воронюк, українська письменниця. Керівник та автор проекту – Юлія Федів. Інформаційний директор – Олександра Скиба. Вхід за запрошенням, яке можна отримати за адресою: secretariat.ZMP@gmail.com
Соціально-політичний театр, методика якого закладена у виставі, називає все і всіх своїми іменами. Може бути гостро і навіть боляче. Проте як і народження дитини, так і громадянина чи сильної могутньої країни – процес складний. Формат соціально-політичного театру передбачає те, що в ньому беруть участь здебільшого непрофесійні актори. Це робить театр ще більш близьким до реальності, адже по суті люди проживають на сцені своє життя, діляться своїми життєвими історіями, які наповнені боротьбою і байдужістю, відчаєм і несподіваною відвагою, жахливими втратами, які переплітаються з народженням нового життя просто під кулями. Мета даного проекту – не тільки постановка вистави як мистецького продукту, а й пошук шляхів вирішення проблем, з якими зіштовхуються українці сьогодні. |
2007–2024 © teatre.com.ua
Все права защищены. При использовании материалов сайта, гиперссылка на teatre.com.ua — обязательна! |
Все материалы Новости Обзоры Актеры Современно Видео Фото обзор Библиотека Портрет Укрдрама Колонки Тиждень п’єси Друзья | Нафаня |
Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед
Не написал ни одного критического материала
Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)
Терялся в подземке Москвы
Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами
Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах
Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)
Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву
В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»
Стал киевским буддистом
Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке