Театральна майстерня Миколи Рушковського запрошує до себе04 декабря 2017

Відділ мистецтв Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки

(вул. Велика Житомирська, 4)

Акторський курс легендарного Миколи Рушковського вони завершили ще в 2015-ому. Та майстерня вже має свій досить різноманітний репертуар, яким воліє ділитись із шанувальниками традиційного театрального мистецтва. Цієї осені «Театральна майстерня Миколи Рушковського» як театр-студія і театр-сім'я відкрила свій перший сезон.

«Віслюк повинен бути худим» / 8 грудня 19:00 / Режисер — Валерія Федотова

Як і інші твори Довлатова, «Віслюк…» теж повністю побудований на реальних фактах, на особистих переживаннях, досвіді. Постановка побудована так, що ви самі не помічаєте, як вас поглинає сюжет вистави.

«Не надо прятаться от счастья, ведь жизнь коротка, позади океан рождения, впереди — океан смерти, а наша жизнь лишь узкая полоска суши между ними».

«По вулиці моїй…» / 9 грудня 19:00 / Режисер — Софія Письман

Майстерня Миколи Рушковського покаже третю прем єрну музично-поетичну виставу «По вулиці моїй…»,  що присвячена пам’яті поетів-шестидесятників. Прозвучать вірші Шпалікова, Євтушенко, Ахмадуліной, пісні Окуджави та висоцького — представників трагічного покоління шестидесятників.

«Людей теряют только раз,

И след, теряя, не находят,

А человек гостит у вас,

Прощается и в ночь уходит…»

Геннадій Шпаліков

«Антігона», Жан Ануй / 10, 22 грудня 19:00 / Режисер — Ігор Славинський

Трагедія — справа чиста, вірна, вона заспокоює… У драмі борються, тому що є надія виплутатися з біди — це неблагородно, надто утилітарно. У трагедії боротьба ведеться безкорисливо — це для царів.

«SOS. Врятуйте наші душі», Костянтин Симонов / 16, 24 грудня 19:00 / Режисер — Микола Рушковський

Він — впливовий журналіст і йому необхідно опублікувати в газетах важливе повідомлення, навіть якщо це буде коштувати його кар єри. І Він прийде до свого минулого. За допомогою, за порадою, залишившись наодинці з сумнівами та невеселими думками.

«Диваки» за оповіданнями василя Шукшина / 17 грудня, 19:00 / Режисери — Софія Письман, Сергій Сипливий

Середина минулого століття. Життя в селі. Час тече неквапливо. Люди тієї епохи добре знайомі кожному з нас і, в той же час, зовсім на нас не схожі.

«По вулиці моїй...» «По вулиці моїй...»


Другие статьи из этого раздела

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?