Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

«Йєрма», вистава за п‘єсою Ф. Г. Лоркою

Театральна робітня презентує нову виставу

 

5,7,9 червня

Києво-Могилянський театральний центр, вул. Іллінська, 9

Театральна робітня

 

«Йєрма» - вистава, створена за п‘єсою Федеріко Гарсіа Лорки, є не стільки будинком з багатьма прибудовами, скільки сіткою координат, на якій намічені контури багатьох тем, питань, конфліктів. Конфлікт між чоловіком та жінкою, конфлікт між жінкою та світом навколо, конфлікт усталених звичаїв та молодої спраги, і зрештою, конфлікт християнської та язичницької релігій дають інтерес для їхнього розв’язання. Розв’язання має творчий характер: воно не виплутує, а тим більше не вирівнює чи замирює обставини. Його завданням є знайти свою сценічну – театральну, музичну, хореографічну мову або засоби виразності, доречні до даних літературних. «Йєрма» стає для учасників нульовим простором, у якому вони вільні шукати власні відповіді на поставлені питання та імпровізувати. Окремі уривки складаються у ціле, що стає більшим за них.

У виставі беруть участь чотири актори та активний, творчий під час вистави, музикант. Його присутність вносить руйнівну, а тому й будовчу імпровізаційність. Втім, за наявного плану імпровізувати задано кожному. А також задано зрозуміти й дослухатися до Іншого у вільному поводженні себе – як уявного, так і реально поряд присутнього.

 
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?