Що дивимось: «Бургомістр», «Антігона» та тізер «Коріолану» Влада Троїцького

 

6,7 листопада

Львів, Перша сцена Драма.UA

Читання п’єси «Бургомістр» Малгожати Сікорської-Міщук

Вночі бургомістри усіх країн не можуть спати. Цинічні бургомістри обдумують деталі своїх ще більш цинічних справ. Чесні обмірковують, скільки облич зла має світ, і як бути бургомістром у світі, що має стільки облич Зла. Відповідь на перше питання є простою: світ має 365 облич зла, а кожні 4 роки 366.

Антон Романов підготував сценічне втілення тексту-фіналіста Драматургічного конкурсу R@port у Гдині (2010) та міжнародного конкурсу Stueckemarkt у Берліні (2011). Історії про невеличке містечко, в якому мешканці живуть спокійним стабільним життям. Автор говорить, що вони люблять і шанують свого Бургомістра. Символом незмінного міського порядку є Пам’ятник, з яким асоціює себе все населення міста. Однак одного дня все змінюється...

Це п’єса про відчуття персональної відповідальності за спільноту, її минуле та майбутнє; про те, що просте бажання зрозуміти Іншого, може стати першим кроком до розуміння нас самих.

7 листопада (в рамках форуму

Влад Троїцький представляє фрагмент нової опери «Коріолан» за трагедією Вільяма Шекспіра

Цей драматичний твір був вибраний невипадково. На думку режисера і керівника проекту Влада Троїцького, більш актуальний і болісний текст для постановки у театрі сьогодні знайти складно. В основі трагедії Шекспіра – життєпис давньоримського вождя Гая Марція Коріолана, зі змалюванням політичних інтриг та бунту народу проти свого лідера. «Коріолан» дуже актуальний сьогодні. «Це такий гадючник, умовно "кулуари Верховної Ради"», - коментує Влад Троїцький.

«Нова опера» сьогодні — популярний у всьому світі жанр. В епоху поглиблення зв’язків між різними видами мистецтв такий музично-сценічнний твір стає як ніколи актуальним, викликає інтерес як у публіки, так і у постановників. В Україні, натомість, опера до цього часу не звертала на себе належної уваги композиторів та режисерів.

Музичну палітру опери утворюють поєднання тембрів акустичних інструментів та електроніки, академічної та народної манер співу, складних гармоній та сучасних драйвових ритмів. При роботі над оперою київські музиканти шукали принципово новий стиль, нову музичну мову.

7 листопада, центр «Пасіка»

Премєра вистави «Антігона»

Режисер Володимир Кудлінський разом з акторами «Білицьартцентру» (відомими за постановкою «Вій 2.0», драматург – Наталія Ворожбит) поставили відому грецьку трагедію.

Автори намагатимуться дати свої відповіді на такі питання, як хто така Антігона в принципі, як воно бути молодою й тендітною, але спромогтися кинути виклик суспільству, моралі; як виявити силу духу перед обличчям смерті та виконати обов'язок і не злякатися наслідків.

Але, окрім класичних трансформацій у текстовій версії Жана Ануя, режисер створить сучасний світ у давньогрецьких Фівах, де життя, подібно сьогоднішньому, захопить Антігону у безмежній швидкості подій та вчинків.


Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?