Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

VALEETMEAMA в театрі «МІСТ»03 сентября 2012

8 і 15 вересня о 15:00 та 14 вересня о 19:00 в театрі «МІСТ» (приміщення Культурного центру видавництва «Смолоскип», Київ, вул. Межигірська, 21) відбудуться прем’єрні покази вистави VALEETMEAMA («Прощавай та люби мене») за п’єсою македонського автора Трайче Кацаров, режисер Олександр Мірошниченко. Переклад з македонської Анни Багряної., пластика Юлія Гасиліна, декорації Дмитра Левенко.

Вистава поставлена в рамках міжнародного україно-македонського театрального проекту, який складається з перекладу і постановок новітньої драматургії двох країн.

Трайче Кацаров — автор кількох збірок поезій, прози та п’єс, лауреат літературних премій ім. Г.Прлічева та ім. Й.Котескі.

П’єса VALEETMEAMA (з лат. «Прощавай та люби мене») — сучасний постдраматичний текст, який не має традиційної структури і сюжетної основи. Двоє людей, що заблукали в безмежності кохання, зустрічаються в місці, якому немає назви і яке знову і знову повертає їх туди, де все лише починалось. «І ніч змішалась із днем, а сміх із сльозами. І не знали ці двоє шляху, і самі були цим шляхом. Біль обертався в солодке вино, що пили вони вдвох, перетворюючи світ на химерне віддзеркалення півзабутої насолоди власним безмежним безсиллям…»

Тел. для довідок: 0953947376, 0662996163
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?