Самое популярное

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Ігор Постолов
Ігор Постолов

Актор театру ДАХ. Народився в місті Світлодарську на Донбасі. В десятому класі кинув школу заради театрального коледжу в Дніпропетровську.

Відкрита репетиція режисерських польських майстер класів02 сентября 2011

4 вересня о 19:00 в приміщенні Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса (вул. Володимирська, 23-В, 4-й поверх) відбудеться відкрита режисерська репетиція в рамках «Майстер-класів польських митців для молодих хореографів, режисерів і драматургів України». Вхід вільний.

Відкрита репетиція молодих українських режисерів є підсумковою роботою тижневого майстер-класу, що його проводила представниця наймолодшої генерації сучасного польського театру Наталя Корчаковська.

Режисерська і театрознавча, музична та художня освіта дають їй можливість виступати в театрі не лише режисером вистав, але й автором інсценізації, сценографії, музичного вирішення спектаклів. Утім, найбільше її в театрі цікавить можливість «провокувати події поміж людьми».

«Театр має зараз унікальну роль у світі: все перетворилося на продукт, у той час як театр має можливість зберігати автентичність, оскільки інвестує усі можливі засоби у фундаментальну ситуацію, що одночасно є його джерелом: зустріч людей. Провокаційна зустріч акторів та глядачів. Це потенціал колективного досвіду; остання форма мистецтва, яка вимагає відповідальності, реакції, займання позиції, з якої видно сучасну дійсність. Тут і тепер — і ніде більше».

Наталя Корчаковська. Наталя Корчаковська.
Другие статьи из этого раздела
 → ←

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?