|
Тeатр MUTABOR покаже виставу “Гудбай Америка”
15 серпня, 20.00, Львів Фабрика Повидла вулиця Богдана Хмельницького, 124
«Mutabor» — це відкритий театральний проект, який об’єднав творчу молодь Києва, що займається пошуком нових форм та нового звучання, близького до сучасного європейського театру. Наразі, одним із головних авдань, нашого театрального проекту, є популяризація та сценічне втілення сучасної української драматургії, тісна співпраця з її авторами. Проект «Мутабор» створений в 2011 році як театральна майстерня для випускників театральних навчальних закладів та творчої молоді Києва. Навесні відбулася перша прем’єра – «Країна Мрій. По дорозі у казку» за екстом О. Олеся. Саме тоді сформувались основні принципи, за якими театр має розвиватись у подальшому, одними з яких є постійний творчий пошук та експеримент. «Головна задача сучасного театру — це мистецька провокація! Театр має змушувати глядачів мислити, вступати з ним в діалог, а інколи і в жорстку полеміку! Якщо цього не відбувається, театр просто не має права на існування, він мертвий...» — вважають керівники проекту Юрій Смирнов та Алiна Куковинець. Зараз в репертуарі театру декілька вистав, колектив бере участь у різних театральних фестивалях, має нагороди. Особлива увага приділяється сучасній українській драматургії. Український театр втратив би багато, якби не з’явився такий проект, як «Good bye America», автором та режисером якого є Юрій Смирнов. Актуальні соціальні проблеми представлені у принципово новому ключі. Експресивна гра та особлива манера кожного з акторів створюють захоплююче видовище. Чи ростуть вишні там, де під ними немає ґрунту? Чому ж молоді пагони так наполегливо хочуть бути, як чортополох, відірвані від своєї землі? — не про дерева, а про людей та їхні вчинки вистава «Goodbye, Америка!» Трагіфарсово актори розкривають перед глядачем проблеми звичайної родини. Дія вистави озгортається в українському селі. У баби Ніни свято — вдома всі онуки: Олена, що хоче податись до МАскви, Костік, що ненавидить суржик і розмовляє виключно російською та наймолодша Уляна, що мріє співати в «Х-факторі». Проте довгоочікувана зустріч перетворюється на сімейний жах, адже порозумітися усім між собою виявляється не так вже й легко. Онуків об’єднує тільки одна думка: «Треба їхати!» А чи в тому щастя? Адже, як відомо, від себе не втечеш! Від сімейних чвар відвертає на себе увагу місцевий алкоголік Сергій. Саме йому належить філософський вислів, що в нас таки «луччє», ніж десь там в Америці чи ще десь…
Вистава пройде в рамках UrbanExplorationLviv Fest. |
2007–2024 © teatre.com.ua
Все права защищены. При использовании материалов сайта, гиперссылка на teatre.com.ua — обязательна! |
Все материалы Новости Обзоры Актеры Современно Видео Фото обзор Библиотека Портрет Укрдрама Колонки Тиждень п’єси Друзья | Нафаня |
Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед
Не написал ни одного критического материала
Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)
Терялся в подземке Москвы
Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами
Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах
Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)
Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву
В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»
Стал киевским буддистом
Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке