Самое популярное

«Неделя актуальной пьесы». Киев, 2011 Видеодайджест

В 2011 м году (11–16 мая 22–30 октября) проходил киевский драматургический фестиваль «Неделя актуальной пьесы» В рамках проекта в разных театрах Киева прошли читки современной драмы а также …

Лесь Курбас: Розумний Арлекін
Лесь Курбас: Розумний Арлекін

«Створити те чого немає в дійсності кинути людям фантазію ідеальне неіснуюче але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи А для цього треба розбудити …

«Чекаючи на Годо»
«Чекаючи на Годо»

«Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.

Список п’єс «Тижня актуальної п’єси»17 октября 2012

З 3 по 11 листопада в київському Молодому театрі, театрі ім. Івана Франка та у актовій залі Гете Інституту пройде третій міжнародний освітній драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси». Фестиваль проходитиме в режимі публічних читань українських нових п’єс, що були прислані на конкурс фестивалю, та читань закордонних п’єс — позаконкурсна програма. В рамках останньої буде прочитано 10 текстів: 4 п’єси програми семінару «Роял Корт», що пройде в рамках «Тижня актуальної п’єси» 6-го та 7-го листопада, та 6 закордонних п’єс.

На адресу фестивалю надійшло близько 90 нових п’єс, серед яких було обрано 20 текстів для публічних читань.

Нагадаємо, що фестиваль організовує мистецький центр «Текст». Партнерами фестивалю є Молодий театр, театр ім. Івана Франка, Театр «Відкритий погляд», Гете Інститут, Британська Рада та телеканал «СТБ». Фестиваль проходить за підтримки Фонду Рената Ахметова «Розвитку України».

Детальна програма буде оприлюднена пізніше.


Список українських п’єс:

1. Андрій Бондаренко «Літній сум»
2. Марія Вакула «Абонемент № 7. Інша сестра»
3. Олександр Володарський «Орловська порода»
4. Ірина Гарець «Гіркий цукор»
5. Роман Горбик «Центр»
6. Ден Гуменний «FEMENізм»
7. Яна Гуменна «Доброго ранку, Cонечко!»
8. Тетяна Кіценко «Бал Бетменів»
9. Дмитро Левицький «Сцени вбивства»
10. Ірина Ломакіна «Загублені в собі»
11. Віра Маковій «Дівка на відданні»
12. Марися Нікітюк «Свині»
13. Василь Пачовський «Не буде вам всім спокою!!! (Bitches Brew)»
14. Катерина Пенькова «Вдома в Україні»
15. Валентина Пікіна «Бісові круги»
16. Лана Ра «Час відьом»
17. Оксана Савченко «Койка»
18. Микола Сайко «Дні життя»
19. Віталій Ченський, короткі п’єси
20. Олександр Юшко «FM — вербасказ»
Другие статьи из этого раздела
 → ←

  • Оксана Дудко: «Ми придумали фест, де можна було все»

    Львівський фестиваль аматорських театрів і театрів-студій «Драбина» вже вшосте завершив собою мистецький листопад. Розпочата як студентська витівка, «Драбина» за шість років перетворилася на офіційний повномасштабний фестиваль. «Драбина» на сьогодні впевнено зайняла свою нішу в культурному житті міста. Оксана Дудко, одна з організаторів «Драбини», розповідає про фестиваль, його справжні цілі і його невдачі.

  • Зачем нужны «Долбо*бы» Марковского

    В Черкассах, в рамках всеукраинского фестиваля «Неделя актуальной пьесы» читали пьесу о херсонских реалиях.

  • Театри Японії: традиційний проти актуального

    Сучасна Японія не так як в давнину, але все ж лишається екзотичною, закритою для сторонніх країною, з ні на що не схожою культурою і мистецтвом. Це віддалені острови, де впродовж всієї історії проживала переважно лише одна нація. Навіть сьогодні, проїжджаючи в Токійському метро серед строкато одягнених стильних японців, зрідка можна зустріти іноземця

  • Лев Додин: вырванные мысли*

    «Если всерьез озабочен рождением спектакля, ты волей-неволей анализируешь пьесу или прозу, анализируешь материал жизни, и так или иначе пытаешься разгадать сверхзадачу автора. Но разгадать ее можешь только так, как ты сам ее понимаешь. Нет, наверное, таких режиссеров, которые сознательно берут пьесу с мыслью:» Дай-ка я ее переделаю!.. «Но вообще не самовыражаться невозможно! Можно сколько угодно объяснять Някрошюсу, что нужно ставить проще, он искренне не поймет, о чем речь»

  • Хореограф Эдвард Клюг о хорошем балете и правильной музыке

    Эдвард Клюг принадлежит к тому типу художников, которые чётко знают каким должно быть их творчество и поэтому не боятся идти вперёд. 16 лет назад, будучи премьером Словенского Национального театра в Мариборе и имея в запасе ещё достаточно времени для развития танцевальной карьеры, он решил, что быть танцовщиком для него уже недостаточно. Сегодня Эдвард Клюг является художественным руководителем Ballet Maribor, сотрудничает со знаменитой труппой Штутгартского Балета и нисколько не смущается соперничества с постановками Джона Ноймайера или Джерома Роббинса

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?