Результати «Тижня актуальної п’єси» :: Teatre :: современный театр в Украине

Результати «Тижня актуальної п’єси»^{01 ноября 2011}

Закриття Другого фестивалю сучасної драматургії «Тиждень актуальної п’єси» відбулося в кав’ ярні-книгарні «Бабуїн» в суботу, 30 жовтня, о 19:00. Переможців конкурсу фестивальних читок було оголошено, а їх п’єси нагороджено фінансуванням на постановку в розмірі 15 000 кожна.

Фінансування в розмірі 15 000 грн. отримали три п’єси: Тетяна Киценко «Три Ніцше», Євген Марковський «Вбити підара» (з минулого фестивалю, що відбувся у Києві в травні) та Віра Маковій «Буна». Тексти будуть ще доопрацьовані вже в контакті і роботі з театрами та режисерами.
Також члени журі відмітили тексти які їм особливо сподобалися, але в трійку лідерів не війшли:
Катерина Бабкіна «Час комах», Ден Гуменний «Село. Еволюшн» та «Надія», Марися Нікітюк «Дачі», Сашко Брама «Свиняча печінка».

Читання тексту Снігурченко «За склом. Часу нема»

Журі та організатори фестивалю відзначили героїчну та дуже майстерну роботу деяких учасників сценічних читок, зокрема Станіслав Жирков, режисер з театру «Відкритий погляд», був нагороджений премією «улюблений режисер», а акторка Евгенія Гладій була нагороджена премією «улюблена акторка». Станіслав Жирков поставив 9 зразкових читок, Євгенія Гладій також прочитала в великій кількості п’єс, демонструючи неабияку акторську майстерність. Наразі Євгенія Гладій по завершенню фестивалю поїхала до Литви, де за її участі планується прем’єра за п’єсою Ани Яблонської «Язичники».
Надалі в рамках проекту вестиметься робота над постановками, до грудня планується показати широкому загалу якщо не повноцінні вистави, то принаймні ескізи. Конкурс українських п’єс на Третій драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» вважається відкритим від сьогодні. Деталі конкурсу будуть оголошено пізніше.

Театр «Відкритий погляд» читають текст Леванова в Театрі на лівому березі Дніпра. Режисер Станіслав Жирков «Улюблений режисер» фестивалю

Другий драматургічний фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» відбувався в київських театрах з 22 по 30-е жовтня. Мета фестивалю — стимулювання та розвиток сучасної української драматургії, пошук нових авторів та текстів для театру. Також в цілі проекту входить зорганізувати ознайомлення потенційних постановників, режисерів, художніх керівників, директорів театрів та глядачів з драматичними текстами, які існують на сьогодні у вітчизняному просторі. Цього разу київським глядачам та професіоналам театру були запропоновані тексти не лише українських сучасних авторів, а й найкращі здобутки нової драматургії Польщі, Росії, Сербії та Грузії.

Міхал Вальчак польський драматург. На «Тижні актуальної п’єси» читали його текст «Пісочниця». Фото з творчої зустрічі з Вальчаком

Центр «ТЕКСТ» в партнерстві з Херсонським центром ім. Вс. Мейєрхольда, Київським академічним Молодим театром, Центром сучасного мистецтва «ДАХ,» Київським академічним театром на лівому березі Дніпра, Театром «Відкритий погляд», театральним центром «Пасіка», «Польським інститутом» у Києві та кав’ярнею Бабуїн презентували найкращі здобутки українських авторів, поставлені в контекст Східноєвропейського рівня драматургії.

Проект здійснено за підтримки програми і3 Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»

Інформаційна підтримка: Телеканал ICTV, ТРК «Культура», журнал ART UKRAINE, «Кореспондент», Радіо Свобода, Радіо Ера, інтернет-портал «Наш Київ», Український Театральний Портал

Другие статьи из этого раздела

Неда Неждана у театрі Франка

Розмова з Недою Нежданою, драматургом, перекладачем, культурологом. Її п’єси йдуть в різних театрах Києва, її рок-опера за мотивами «Тараса Бульби» була здійснена в Муніципальному театрі «Київ». 25-го і 27-го вересня її п’єсу за мотивами трагічно-романтичної повісті Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала» показали в театрі ім. І. Франка.

Елена Ковальская о становлении «новой драмы» в России

Владислав Троицкий, узнав о существовании «Любимовки», предложил рассказать на ГогольFestе, как функционирует наш фестиваль, и как ему удалось изменить ситуацию в российском театре. То, что он изменил ситуацию — это чистая правда. Двадцать лет назад, когда в театре отменился диктат идеологии, которую в основном через современную пьесу и продвигали, о современной пьесе забыли, как о страшном сне.

Пам’яті театрального романтика

Щось компанія Там все кращає і кращає, а тут — відповідно — гіршає… Помер Богдан Степанович БЕРЕЗА — директор, художній керівник, янгол-охоронець Волинського обласного театру ім. Т.Г. Шевченка, якому він віддав майже 25 років з відміряних йому 62-х

Віталій Жежера: «Найбільша біда — самонеусвідомлення культури»

Я суджу у нормальний «хуторянський» спосіб. Уяви собі хутір, як модель світу: чого там не вистачаэ?! Мудрій людині там все є: небо є, вода є, дерево є, земля є — досить. Власне кажучи, уважно вдивляючись у свій хутір, я можу і не знати європейського контексту, але я його вгадаю, відчую чого не вистачає для гармонії.

Голос суфлера

До появи професії режисера та репертуарного театру, вистави могли ставити днів за десять, актори легко вдавалися до таких авантюр, покладаючись на приховану в спеціальній будці на сцені людину, яка у будь-який момент могла підказати текст чи дію. Зрештою, в усьому театрі була лише одна особа, яка знала всі тексти «на зубок» і не мала права на помилку, — це суфлер

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

Самое популярное

Результати «Тижня актуальної п’єси»01 ноября 2011